Головна / Колоректальний рак: симптоми, діагностика та лікування

Колоректальний рак: симптоми, діагностика та лікування

Зміст

Колоректальний рак – це злоякісна пухлина, яка розвивається зі слизової оболонки товстої або прямої кишки.

Під час колоректального раку нормальні клітини слизової оболонки змінюються і виходять з-під контролю, утворюючи недиференційовану клітинну масу, звану злоякісною пухлиною.

Ракова пухлина товстої або прямої кишки є злоякісною, якщо активно й агресивно росте і поширюється на інші частини тіла. Доброякісна пухлина також може рости, але не поширюватиметься на навколишні органи і тканини (метастазуватиме).

Анатомія товстої та прямої кишки

Товста кишка є частиною шлунково-кишкового тракту або травної системи організму.

Товста кишка становить початкову значну частину товстого кишечника, а пряма кишка – останні 15 сантиметрів товстого кишечника, закінчуючись анусом.

Товста та пряма кишка складаються з 5 відділів.

Сліпа кишка – це початок товстої кишки, в яку впадає тонка кишка, і розташована на правому боці живота.
Висхідна ободова кишка – це частина, яка простягається від сліпої кишки, до частини товстої кишки, розташованої поруч із печінкою.
Поперечна ободова кишка перетинає верхню частину живота.
Низхідна ободова кишка – йде вниз по лівій половині живота і переходить у сигмовидну кишку.
Сигмоподібна кишка – кінцевий відрізок низхідної кишки, що переходить у пряму кишку.

Відділи товстої та прямої кишки

Симптоми колоректального раку

Колоректальний рак може не викликати жодних ознак або симптомів на ранніх стадіях, оскільки ракова пухлина дуже мала. Симптоми часто з’являються, коли пухлина проростає в навколишні тканини й органи.

Інші захворювання також можуть спричиняти ті самі симптоми, що й колоректальний рак.

Деякі симптоми колоректального раку:

діарея
закреп
відчуття, ніби пряма кишка не зовсім порожня після дефекації (неповного випорожнення)
яскрава або дуже темно-червона кров у випорожненнях
кровотеча з прямої кишки
спазми в животі та відчуття здуття живота
біль або дискомфорт у прямій кишці
ущільнення в животі або прямій кишці
втома і слабкість
анемія
нудота і блювота
втрата апетиту
втрата ваги
часткова або повна кишкова непрохідність
збільшення лімфатичних вузлів
збільшена печінка
жовтяниця (іктеричність шкіри та слизових)
біль у животі, спині, сідницях або ногах
задишка

Види колоректального раку

Колоректальний рак може початися як у товстій, так і в прямій кишці.

Рак, який починається в товстій кишці, називається раком товстої кишки.
Рак, який починається в прямій кишці, називається раком прямої кишки.

Більшість випадків раку товстої і прямої кишки являють собою тип пухлини, званий аденокарциномою, який являє собою рак клітин, що вистилають внутрішню тканину товстої і прямої кишки.

Інші типи раку, які зустрічаються набагато рідше, але можуть початися в товстій або прямій кишці, включають:

нейроендокринну пухлину шлунково-кишкового тракту шлунково-кишкову стромальну пухлину (ГІСО)
дрібноклітинну карциному
лимфому

Епідеміологія колоректального раку

Колоректальний рак є третім за поширеністю злоякісним захворюванням у світі. Хоча скринінг колоректального раку сприяв незначному зниженню кількості діагнозів на пізніх стадіях, більшість випадків виявляються тільки після появи симптомів.

Кількість смертей від колоректального раку в усьому світі оцінюють у 0,88 мільйона на рік, що становить ~1,4% усіх випадків смерті та ~8,9% смертей, пов’язаних із раком.

Колоректальний рак частіше зустрічається серед чоловіків, ніж серед жінок, і в 3-4 рази частіше зустрічається в розвинених країнах, ніж у країнах, що розвиваються

Розвинені країни піддаються найбільшому ризику раку товстої і прямої кишки.

Регіонами найвищої захворюваності на рак товстої кишки є:

Південна Європа,
Австралія/Нова Зеландія
Північна Європа.

Щодо раку прямої кишки такими регіонами є:

Східна Європа
Австралія/Нова Зеландія
Східна Азія.

Північна Америка також має один із найвищих показників захворюваності обома видами раку.

Колоректальний рак є другим за смертністю раком у світі

Колоректальні поліпи та рак

Колоректальний рак найчастіше починається з поліпа – незлоякісного новоутворення, яке може розвиватися на внутрішній стінці товстої або прямої кишки в міру старіння людини.

Якщо не лікувати або не видалити поліп, він може стати потенційно небезпечним для життя раковим утворенням. Виявлення та видалення передракових поліпів може запобігти колоректальному раку.

Існує кілька форм поліпів.

Аденоматозні поліпи або аденоми – це новоутворення, які можуть стати раковими. Їх можна виявити під час колоноскопії, оскільки вони зазвичай випинаються в товсту кишку, утворюючи опукле утворення на стінці товстої кишки.
Близько 10% поліпів товстої кишки мають плоску форму, і їх важко виявити під час колоноскопії, якщо для їх виділення не використовується барвник. Ці плоскі поліпи мають високий ризик перетворення на рак, незалежно від їхнього розміру.
Гіперпластичні поліпи також можуть розвиватися в товстій і прямій кишці. Вони не вважаються передраковими.

Поставити запитання онкологу або записатися на прийом

Запитати в онколога Viber Запитати в онколога Facebook Запитати в онколога Telegram

Фактори ризику колоректального раку

Фактори ризику – це супутні стани та особливості пацієнта, які збільшують ризик розвитку раку.

Більшість людей з діагнозом колоректального раку старше 50 років, і ризик збільшується з віком. У чоловіків частіше, ніж у жінок, розвивається колоректальний рак.
Рівень захворюваності на колоректальний рак найвищий у Північній Америці, північно-західній Європі та Австралії.
Показники нижчі в менш промислово розвинених країнах, зокрема в Азії, Африці та Південній Америці.
До передракових станів товстої або прямої кишки належать аденоми та спадкові колоректальні синдроми. Це не рак, але іноді вони можуть перерости в колоректальний рак, якщо їх не лікувати.

Більшість ракових захворювань є результатом дії багатьох факторів ризику. Але іноді колоректальний рак розвивається у людей, у яких немає жодного з факторів ризику, описаних нижче.

Основні фактори ризику

Випадки колоректального раку в родині
Сімейний аденоматозний поліпоз
Синдром Лінча
Поліпи в товстій і прямій кишці
Надмірна вага або ожиріння
Алкоголь
Куріння
Дієта з високим вмістом червоного м’яса
Дієта з низьким вмістом клітковини
Сидячий спосіб життя
Запальне захворювання кишечника (ЗЗК)
Діабет
Ашкеназьке єврейське походження
В особистому анамнезі рак молочної залози, яєчників або матки
Вплив іонізуючого випромінювання

Сімейний анамнез колоректального раку

Сімейний анамнез колоректального раку означає, що в одного або кількох близьких кровних родичів є або був колоректальний рак. У деяких сім’ях випадків колоректального раку більше, ніж можна було б очікувати випадково.

Сімейний аденоматозний поліпоз

Сімейний аденоматозний поліпоз (САП) – рідкісне спадкове захворювання, зазвичай спричинене мутацією гена аденоматозного поліпозу кишкової палички (APC).

САП викликає розвиток сотень і тисяч аденоматозних поліпів на внутрішній оболонці (слизовій оболонці) товстої та прямої кишки. Ці поліпи можуть розвиватися вже в підлітковому віці. Якщо не лікувати, у більшості людей із САП до 40 років розвинеться колоректальний рак.

Синдром Лінча

Синдром Лінча (також званий спадковим неполіпозним колоректальним раком) – це спадкове захворювання, спричинене мутаціями в генах, які виправляють помилки під час ділення клітин і копіювання ДНК.

Це призводить до розвитку поліпів у слизовій оболонці товстої, прямої кишки або в обох, але не в такій великій кількості, як за САП.

Синдром Лінча можна запідозрити, якщо у пацієнта у віці близько 40 років розвинувся колоректальний рак або в його родичів розвинувся колоректальний рак приблизно в цьому ж віці.

Поліпи в товстій і прямій кишці

Наявність поліпів у товстій, прямій кишці значно підвищує ризик розвитку колоректального раку. Колоректальні поліпи зазвичай виникають на внутрішній оболонці (слизовій оболонці) товстої або прямої кишки.

Аденоми (аденоматозні поліпи) – це поліпи, які можуть перерости в рак.

Ризик розвитку колоректального раку з аденоматозних поліпів залежить від типу, розміру та кількості поліпів:

Трубчасті поліпи трапляються часто, але зазвичай меншого розміру і з меншою ймовірністю переростають у рак.
Ворсинчасті поліпи зустрічаються рідше, але з більшою ймовірністю переростають у ракові.
Поліпи розміром понад 1 см з більшою ймовірністю можуть бути злоякісними.
Що більше поліпів, то більше шансів, що один із поліпів стане раковим.

Надмірна вага або ожиріння

Колоректальний рак частіше виникає у людей з надмірною вагою або ожирінням, ніж у людей зі здоровою вагою. Пацієнти, які мають високий індекс маси тіла (ІМТ) значно збільшує ризик розвитку колоректального раку.

Алкоголь і колоректальний рак

Вживання алкоголю збільшує ризик розвитку колоректального раку. Алкоголь збільшує ризик як для чоловіків, так і для жінок, але ефект виявляється сильнішим для чоловіків. Що менше алкоголю ви п’єте, то нижчий ризик раку.

Куріння та колоректальний рак

Куріння тютюну збільшує ризик розвитку колоректального раку. Ризик збільшується як із загальною тривалістю куріння, так і з кількістю викуреного.

Дієта з високим вмістом червоного м’яса

Дотримання дієти з високим вмістом червоного м’яса (яловичини, свинини, баранини та козлятини) збільшує ризик розвитку колоректального раку. Ризик збільшується зі збільшенням кількості червоного м’яса в раціоні людини.

Дієта з низьким вмістом клітковини

Дотримання дієти з низьким вмістом клітковини збільшує ризик розвитку колоректального раку. Дані показують, що вживання продуктів, які містять харчові волокна, захищає від колоректального раку.

Поставити запитання онкологу або записатися на прийом

Запитати в онколога Viber Запитати в онколога Facebook Запитати в онколога Telegram

Сидячий спосіб життя і колоректальний рак

Сидячий спосіб життя пов’язаний із вищим ризиком розвитку колоректального раку, особливо раку дистального відділу товстої та прямої кишки.

Запальне захворювання кишечника

Запальні захворювання кишківника – це захворювання, при якому запалюється слизова оболонка травного тракту, спричиняючи виразки та кровотечі.

Виразковий коліт і хвороба Крона є двома найпоширенішими типами. Виразковий коліт збільшує ризик колоректального раку більше, ніж хвороба Крона.

Діабет і колоректальний рак

Люди, які страждають на діабет 2 типу, мають вищий рівень захворюваності на колоректальний рак. Існує зв’язок, оскільки два фактори ризику розвитку діабету – відсутність фізичної активності та надмірна вага або ожиріння – також є факторами ризику розвитку колоректального раку.

Ашкеназьке єврейське походження та колоректальний рак

У євреїв східноєвропейського походження (євреї-ашкеназі) ризик розвитку колоректального раку вищий за середній. Ця група, як правило, має специфічну мутацію в гені APC, яка збільшує ризик. Ця генетична мутація не поширена серед інших етнічних груп.

Рак молочної залози, яєчників або матки та колоректальний рак

Жінки, які перенесли рак молочної залози, яєчників або матки, мають більший ризик розвитку колоректального раку. Цей вищий ризик може бути зумовлений загальними факторами ризику, включно із синдромом Пейтца-Егерса, єврейським походженням ашкеназі, синдромом Лінча або деякими іншими генетичними синдромами.

Вплив іонізуючого випромінювання

Люди, які зазнали впливу іонізуючої радіації, наприклад, під час вибухів атомної бомби в Японії, мають вищий ризик розвитку колоректального раку, в основному раку товстої кишки. Люди, які раніше проходили променеву терапію з приводу раку, піддаються більшому ризику розвитку колоректального раку.

Діагностика колоректального раку

Діагностика колоректального раку зазвичай починається з відвідування сімейного лікаря, який може скерувати пацієнта до вузького спеціаліста або призначити аналізи для виявлення колоректального раку чи інших проблем зі здоров’ям.

Методи діагностики колоректального раку.

Пальцеве ректальне дослідження

Пальцеве ректальне дослідження – це обстеження, під час якого лікар вводить палець у рукавичці в пряму кишку, щоб перевірити наявність утворень або визначити, наскільки далеко пухлина прямої кишки розташована від заднього проходу.

Пальцеве ректальне дослідження використовується разом із трансректальним УЗД або МРТ таза, щоб визначити стадію раку прямої кишки, зокрема наскільки глибоко пухлина проросла в стінку прямої кишки.

Загальний аналіз крові (ЗАК)

Загальний аналіз крові вимірює кількість і якість лейкоцитів, еритроцитів і тромбоцитів. Загальний аналіз крові проводять для перевірки наявності анемії внаслідок тривалої (хронічної) кровотечі.

Біохімічні аналізи крові

Біохімічні аналізи крові вимірюють певні хімічні речовини в крові. Вони показують, наскільки добре функціонують певні органи, і можуть допомогти виявити відхилення.

Функціональні тести печінки

Функціональні тести печінки вимірюють, наскільки добре працює печінка. Більш високі рівні певних речовин можуть означати, що колоректальний рак поширився на печінку.

Тести на пухлинні маркери

Маркери пухлин – це речовини, виявлені в крові, тканинах або рідинах, виведених з організму. Аномальна кількість онкомаркера може означати, що в пацієнта колоректальний рак.

Наступні пухлинні маркери можуть бути виміряні при колоректальному раку:

карциноембріональний антиген (СЕА)
вуглеводний антиген 19-9 (CA19-9)

Аналізи калу

Аналіз кал перевіряють на наявність прихованої крові в калі за допомогою спеціальних тест систем.

Рентген дослідження з барієм

Барієва клізма з подвійним контрастуванням – це візуалізаційний тест, у якому використовують спеціальну речовину (сульфат барію) і рентгенівські промені для отримання зображень усієї товстої кишки (сліпої, ободової, прямої та ануса).

Ректороманоскопія

Ректороманоскопія – це процедура, під час якої використовується тонкий трубкоподібний інструмент із джерелом світла та лінзою на кінці (званий ендоскопом).

Його використовують для огляду сигмовидної кишки (останньої частини товстої кишки) і прямої кишки.
Зразок біопсії можна зібрати під час ректороманоскопії.

Колоноскопія

Колоноскопія – найпоширеніший метод діагностики колоректального раку. Під час колоноскопії лікар оглядає товсту і пряму кишку за допомогою гнучкої трубки з джерелом світла і лінзою на кінці (званої ендоскопом).

Біопсія

Під час біопсії лікар отримує тканини або клітини з організму, щоб їх можна було вивчити в патологоанатомічній лабораторії для виявлення чи є в зразку ракові клітини.

Біопсія зазвичай проводиться під час колоноскопії або ректороманоскопії (так звана ендоскопічна біопсія) для видалення поліпів або невеликої кількості тканини з товстої або прямої кишки.

Дослідження мутації гена KRAS

KRAS – це ген, який може бути змінений (мутований) у деяких клітинах колоректального раку.

Тест KRAS зазвичай проводиться при колоректальних пухлинах, які поширилися (метастазували), оскільки він може показати, чи є таргетна терапія варіантом лікування.
Колоректальні пухлини з мутацією гена KRAS навряд чи реагуватимуть на препарати таргетної терапії.

Комп’ютерна томографія

Комп’ютерна томографія (КТ) використовує спеціальне рентгенівське обладнання для створення тривимірних зображень і зображень поперечного перерізу органів, тканин, кісток і кровоносних судин усередині тіла.

Комп’ютерну томографію використовують для перевірки поширення колоректального раку на лімфатичні вузли або органи грудної клітки, живота і таза.

Комп’ютерна томографія органів таза може використовуватися для визначення відстані пухлини прямої кишки від заднього проходу.

Ультразвукове дослідження

Трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД), також зване ендоректальним ультразвуком, передбачає розміщення ультразвукового датчика всередині прямої кишки.

УЗД використовується для визначення стадії раку прямої кишки, зокрема того, наскільки глибоко пухлина проросла в стінку прямої кишки, а також для вимірювання відстані пухлини прямої кишки від заднього проходу.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ)

Магнітно-резонансна томографія використовується, щоб визначити стадію раку прямої кишки та місце його поширення в межах таза. Його також можна використовувати для вимірювання відстані пухлини прямої кишки від заднього проходу.

ПЕТ-КТ сканування

Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) використовує радіоактивні матеріали, звані радіофармацевтичними препаратами, для виявлення змін у метаболічній активності тканин організму. Комп’ютер аналізує радіоактивні візерунки і створює кольорові тривимірні зображення сканованої області.

ПЕТ-КТ об’єднує зображення ПЕТ-сканування і КТ-сканування, які виконуються одночасно на одному і тому ж апараті. Його можна використовувати для визначення стадії колоректального раку або для планування операції при метастатичних пухлинах.

Стадії колоректального раку

Стадіювання описує і класифікує рак залежно від:

розміру пухлини
у яких частинах товстої або прямої кишки виявлено рак
чи поширився рак із того місця, де він уперше виник,
куди рак поширився.

Найпоширенішою системою стадіювання колоректального раку є система TNM.

Для колоректального раку існує 5 стадій.

Стадія 0, за якою йдуть стадії з 1 по 4.
Часто стадії з 1 по 4 позначаються римськими цифрами I, II, III і IV.
Як правило, чим вищий номер стадії, тим більше поширився рак.

Під час опису стадії лікарі-онкологи можуть використовувати слова місцевий, регіональний або віддалений.

Локальний (місцевий) означає, що рак локалізовано тільки в товстій або прямій кишці й не поширився на інші частини тіла.
Регіональний означає близькість до товстої або прямої кишки або навколо неї.
Віддалений означає частину тіла, розташовану далі від товстої або прямої кишки.

Поставити запитання онкологу або записатися на прийом

Запитати в онколога Viber Запитати в онколога Facebook Запитати в онколога Telegram

Стадія 0 (карцинома in situ)

Ракові клітини знаходяться тільки у внутрішній оболонці товстої або прямої кишки (слизовій оболонці). Вони можуть бути в епітелії, або вони могли прорости в шар сполучної тканини слизової оболонки. Ракові клітини не проросли за межі м’язового шару слизової оболонки.

Стадія 1

Пухлина проросла в шар сполучної тканини, що оточує слизову оболонку (підслизову оболонку), або в товстий зовнішній м’язовий шар товстої або прямої кишки (muscularis propria).

Стадія 2

Стадію 2 можна розділити на стадії 2А, 2Б і 2С.

На стадії 2А пухлина проростає в шар тканини між власною м’язовою оболонкою та серозною оболонкою або проростає в тканини за межами власної м’язової оболонки (за відсутності серозної оболонки).
На стадії 2B пухлина проростає через мембрану, яка вкриває і підтримує товсту і пряму кишку (звану серозною оболонкою або вісцеральною очеревиною).
На стадії 2C пухлина проростає через стінку товстої або прямої кишки в інші органи або області, такі як сечовий міхур, простата або матка.

Стадія 3

Ракові клітини є в лімфатичних вузлах поблизу товстої або прямої кишки. Стадію 3 можна розділити на стадії 3А, 3В і 3С залежно від того, де виросла пухлина і скільки лімфатичних вузлів уражено раком.

Стадія 4

Рак поширився на інші частини тіла (так звані віддалені метастази), наприклад, у печінку або легені. Це також називається метастатичним колоректальним раком.

Рак може локалізуватися тільки в одному органі або у віддалених лімфатичних вузлах (стадія 4А).
Він може бути більш ніж в 1 органі (стадія 4В).
Рак може перебувати в очеревині (стадія 4С).

Рецидивуючий колоректальний рак

Рецидив колоректального раку означає, що рак повернувся після лікування. Якщо пухлина повертається в те саме місце, де вперше виник рак, це називається локальним рецидивом.

Якщо він повертається в тканини або лімфатичні вузли поблизу того місця, де він уперше почався, це називається регіональним рецидивом.

Він також може повторитися в іншій частині тіла. Це називається віддаленим метастазуванням або віддаленим рецидивом.

Метастатичний колоректальний рак

Ракові клітини можуть поширитися з товстої або прямої кишки в інші частини тіла. Таке поширення називається метастазуванням.

Якщо колоректальний рак поширюється, він може поширитися на:

прилеглі лімфатичні вузли (найпоширеніше місце поширення колоректального раку)
прилеглі тканини в черевній порожнині або тазу
очеревину
віддалені лімфатичні вузли
нирки
наднирники
печінка
легені
кістки
головний мозок

Стадія колоректального раку за Дьюком

Система стадіювання, спочатку опублікована CE Dukes у 1932 році, тільки для раку прямої кишки; не включала віддалені метастази.

Стадія Дьюкса (загальний термін) – це патологічна стадія, яка ґрунтується на проростанні пухлини та вимірює глибину інвазії через слизову оболонку і стінку кишечника. Він не враховує ні рівень ураження вузлів, ні ступінь пухлини.

Стадія А за Дьюком:

пухлина обмежена стінкою кишки
97% 5-річна виживаність

Стадія В за Дьюком:

пухлина поширюється через стінку кишки
80% 5-річна виживаність
якщо локально-інвазивно, прогноз значно гірший..

Стадія С за Дьюком:

залучення регіональних вузлів
C1: уражені тільки кілька вузлів поблизу первинного росту, проксимальні вузли вільні від метастазів.
приблизно 60% 5-річна виживаність
C2: залучені проксимальні вузли
приблизно 30% 5-річне виживання

примерно 30% 5-летняя выживаемость

Стадія D за Дьюком:

віддалені метастази
менше 5% 5-річне виживання

Лікування колоректального раку

Приймаючи рішення про те, яке лікування колоректального раку запропонувати, враховується:

розташування пухлини або місце, де рак повернувся (рецидивував)
стадія раку
загальний стан здоров’я пацієнта

Стадія раку 0 і лікування

Хірургічне втручання є стандартним методом лікування раку товстої кишки 0 стадії.

Місцеве висічення (локальна резекція) зазвичай проводиться для видалення пухлини або поліпа і невеликої кількості тканини навколо них.
Часто використовуваний тип місцевого висічення – це поліпектомія, яка проводиться під час колоноскопії.
Якщо в тканині, видаленій разом із пухлиною, виявляються ракові клітини, проводять резекцію кишки.
Тип виконуваної резекції кишечника залежить від локалізації пухлини.

Стадія раку 1 і лікування

Хірургічне втручання зазвичай включає резекцію кишечника, а також дисекцію лімфатичних вузлів.

Тип виконуваної резекції кишечника залежить від локалізації пухлини.
Після резекції кишки може бути накладена колостома або ілеостома, залежно від локалізації раку і стану іншої частини товстої кишки після резекції.
Колостомія передбачає створення отвору в товстій кишці назовні через черевну стінку.
Ілеостома передбачає створення отвору в клубовій кишці назовні через черевну стінку.
Це формує новий шлях виходу фекалій (калу).
Колостома та ілеостома можуть бути тимчасовими, щоб дозволити кишківнику відпочити та зажити після операції.
Якщо рак був частиною поліпа і весь поліп був видалений під час колоноскопії, подальша операція може не знадобитися.

Стадія раку 2 і лікування

Хірургічне втручання є основним методом лікування раку товстої кишки стадії 2.

Хірургічне втручання зазвичай включає резекцію кишечника, а також дисекцію лімфатичних вузлів.
Тип виконуваної резекції кишечника залежить від локалізації пухлини.
Після резекції кишки може бути накладена колостома або ілеостома, залежно від локалізації раку і стану іншої частини товстої кишки після резекції. Колостомія передбачає створення отвору в товстій кишці назовні через черевну стінку.
Ілеостома передбачає створення отвору в клубовій кишці назовні через черевну стінку.
Це створює новий шлях виходу для стільців.
Колостома та ілеостома можуть бути тимчасовими, щоб дозволити кишківнику відпочити та зажити після операції.

Хіміотерапія при раку 2 стадії

Хіміотерапію проводять після операції, якщо ризик повернення (рецидиву) захворювання високий і присутній хоча б один фактор високого ризику:

Пухлина класифікується як Т4 (стадія 2В або 2С).
Пухлина вразила прилеглі лімфатичні вузли, кровоносні судини або простір навколо нервів.
Пухлина високого ступеня злоякісності.
Виникла непрохідність кишківника (кишкова непрохідність) або розрив чи отвір у кишківнику (кишкова перфорація).
Разом із пухлиною було видалено недостатньо здорової тканини, або в тканині, видаленій разом із пухлиною, спостерігалися ракові клітини.

Хіміотерапію можна поєднувати з променевою терапією.

Стадія раку 3 та лікування

Хірургічне втручання є основним методом лікування раку товстої кишки стадії 3. Також можуть використовуватися хіміотерапія і променева терапія.

Хірургічне втручання зазвичай включає резекцію кишківника, а також дисекцію лімфатичних вузлів.
Після резекції кишки може бути накладена колостома або ілеостома, залежно від локалізації раку і стану іншої частини товстої кишки після резекції.
Колостомія передбачає створення отвору в товстій кишці назовні через черевну стінку.
Ілеостома передбачає створення отвору в клубовій кишці назовні через черевну стінку.
Колостома та ілеостома можуть бути тимчасовими, щоб дозволити кишківнику відпочити і зажити після операції.

Хіміотерапія при 3 стадії

Хіміотерапію зазвичай застосовують після операції з приводу раку товстої кишки 3 стадії, щоб знизити ризик рецидиву.

Хіміотерапію можна починати через 4-8 тижнів після операції і проводити протягом наступних 6 місяців.

Променева терапія при 3 стадії

Променева терапія може бути запропонована після операції, щоб запобігти рецидиву раку в тій самій ділянці.

Променева терапія може бути призначена, якщо пухлина поширилася на сусідні тканини або структури, або якщо всю пухлину не було видалено шляхом резекції кишечника.
Променева терапія не є широко поширеним методом лікування раку товстої кишки 3 стадії, оскільки рак товстої кишки зазвичай не поширюється локально. Якщо він пошириться, то, найімовірніше, це станеться на віддалені органи, такі як печінка.

Стадія 4 або рецидив раку товстої кишки

Варіанти лікування часто однакові для раку товстої кишки 4 стадії або рецидиву раку товстої кишки.

Стадія 4 означає, що рак поширився на один або кілька віддалених органів, наприклад, у печінку.

Лікування і порядок його проведення залежать від того, чи можна видалити пухлину хірургічним шляхом (резектабельність) або неможливо видалити хірургічним шляхом (нерезектабельність).

Хіміотерапія при 4 стадії

Хіміотерапію зазвичай показано при раку товстої кишки 4 стадії або рецидиві раку товстої кишки.

Хіміотерапію можна призначати і як основне лікування неоперабельних пухлин товстої кишки або метастазів у печінці.
Хіміотерапію також можна використовувати перед операцією, щоб зменшити розмір пухлини і полегшити її видалення в подальшому.
Якщо рак резектабельний, після операції зазвичай призначають хіміотерапію, щоб знищити ракові клітини, що залишилися, і запобігти поверненню раку.
Тривалість хіміотерапії залежить від типу введеного препарату, реакції раку на препарат або комбінацію препаратів, а також від того, чи проводилося хірургічне втручання.
Якщо рак товстої кишки резектабельний, хіміотерапію зазвичай призначають протягом 6 місяців.
Якщо рак товстої кишки неоперабельний, хіміотерапію можна проводити доти, доки рак відповідає на лікування або поки захворювання не прогресує.

Таргетна терапія колоректального раку 4 стадії

Таргетна терапія зазвичай призначається при 4 стадії або рецидиві раку товстої кишки. Зазвичай її комбінують із хіміотерапією, але її також можна застосовувати окремо.

Таргетні препарати, що використовуються при 4 стадії або рецидиві раку товстої кишки, включають:

бевацизумаб
цетуксимаб
енкорафеніб
регорафеніб

Імунотерапія

Імунотерапія може бути показана пацієнтам при 4 стадії або при рецидиві раку товстої кишки.

Інгібітори імунних контрольних точок під назвою

іпілімумаб (Ервой),
ніволумаб (Опдіво)
пембролізумаб (Кейтруда) я
призначаються для лікування метастатичного колоректального раку, який має високу мікросателітну нестабільність (зміни в ДНК клітин).

Хірургічне лікування при 4 стадії

Хірургічне втручання може бути виконано при раку товстої кишки 4 стадії або рецидиві раку товстої кишки. Можливість хірургічного втручання залежить від місця розташування пухлини і загального стану здоров’я пацієнта.

Хірургічне втручання також проводиться для видалення метастатичних пухлин, коли рак поширився тільки на віддалений орган, наприклад печінку або легені.

Резекція кишківника проводиться для видалення раку товстої кишки. Його також можна використовувати для лікування кишкової непрохідності.

Тип виконуваної резекції кишечника залежить від локалізації пухлини або рівня кишкової непрохідності.

Колостомія передбачає створення отвору в товстій кишці назовні через черевну стінку. Це формує новий шлях виходу випорожнень, який можна зробити після резекції кишківника. Колостома може бути тимчасовою або постійною.
Ілеостомія передбачає створення отвору в клубовій кишці назовні через черевну стінку. Це формує новий шлях виходу випорожнення, який можна зробити після резекції кишечника. Ілеостома може бути тимчасовою чи постійною.
Відвідна колостома – це колостома, при якій частина кишки не видаляється. Його можна використовувати для лікування кишкової непрохідності, створюючи прохід, яким кал може вийти з організму, перш ніж досягти заблокованої частини кишечника.

Радіочастотна абляція

Радіочастотну абляцію (РЧА) можна використовувати для лікування метастазів у печінці, які неможливо видалити хірургічним шляхом. РЧА використовує високочастотний електричний струм для руйнування ракових клітин.

Променева терапія

Променева терапія може бути запропонована при раку товстої кишки 4 стадії або при рецидиві раку товстої кишки. Найчастіше його використовують як паліативне лікування для контролю таких симптомів, як біль. Променева терапія може бути проведена в черевну порожнину або таз, якщо рак товстої кишки неоперабельний. Його також можна використовувати для лікування метастазів у кістки або мозок.

Поставити запитання онкологу або записатися на прийом

Запитати в онколога Viber Запитати в онколога Facebook Запитати в онколога Telegram

Прогноз при колоректальному раку

Прогноз і виживаність за колоректального раку залежать від багатьох чинників.

Прогностичний фактор – це аспект раку або характеристика людини, яку лікар буде враховувати при складанні прогнозу.
Прогностичний фактор впливає на те, як рак реагуватиме на певне лікування.

Нижче наведено прогностичні та прогностичні фактори колоректального раку.

Стадії раку та прогноз

Стадія є найбільш важливим прогностичним фактором колоректального раку. Що нижча стадія діагностики, то кращий результат.

Пухлини, що локалізуються тільки в товстій або прямій кишці, мають кращий прогноз, ніж пухлини, що проросли через стінку товстої або прямої кишки або поширилися на інші органи (так звані віддалені метастази).

Наявність ракових клітин по периферії пухлини

Під час видалення колоректальної пухлини хірург також видаляє край здорової тканини навколо неї. Прогноз кращий, якщо в тканині, видаленій разом із пухлиною, немає ракових клітин, ніж якщо в тканині є ракові клітини.

Наявність ракових клітин у лімфатичних і кровоносних судинах

Ракові клітини можуть переміщатися або проростати в прилеглі лімфатичні та кровоносні судини. Це називається лімфоваскулярною інвазією. Пухлини без лімфоваскулярної інвазії мають кращий прогноз, ніж пухлини з лімфоваскулярною інвазією.

Рівень карциноембріонального антигену (СЕА)

Це білок, який зазвичай міститься в дуже низьких концентраціях у крові дорослих. Рівень СЕА в крові може підвищуватися при деяких типах раку і неракових (доброякісних) станах. Що нижчий рівень РЕА до операції, то кращий прогноз.

Непрохідність кишечника або перфорація кишечника

Непрохідність кишківника – це обструкція (закупорка) кишківника раковою пухлиною. Перфорація кишечника – це утворення отвору або розрив у кишечнику. Люди, у яких на момент постановки діагнозу є непрохідність або перфорація кишківника, мають гірший прогноз.

Ступінь диференціації клітин пухлини

Колоректальний рак високого ступеня злоякісності означає, що ракові клітини погано диференційовані або недиференційовані. Рак високого ступеня злоякісності має гірший прогноз, ніж рак низького ступеня злоякісності.

Тип пухлини

Муцинозна аденокарцинома, перстнеклітинний рак і дрібноклітинний рак мають гірший прогноз, ніж інші типи колоректальних пухлин.

Мутація гена KRAS і прогноз

KRAS – це ген, який може бути змінений (мутований) у деяких клітинах колоректального раку.

Мутації гена KRAS означають, що ракові клітини навряд чи будуть реагувати на препарати таргетної терапії.
У людей із клітинами колоректального раку, що мають мутацію гена KRAS, прогноз гірший, оскільки препарати таргетної терапії не діють на пухлину.

Мутація гена BRAF і прогноз

Мутації гена BRAF означають, що ракові клітини можуть бути більш агресивними. У результаті пацієнти з раковими клітинами, що мають мутацію гена BRAF, мають гірший прогноз. Менше 10% усіх випадків колоректального раку мають мутацію гена BRAF.

Реабілітація після лікування колоректального раку

Підтримувальна терапія допомагає пацієнтам впоратися з фізичними, практичними, емоційними та духовними проблемами, пов’язаними з колоректальним раком. Це важлива частина лікування раку.

Відновлення після колоректального раку та адаптація до життя після лікування індивідуальні для кожної людини, залежно від стадії раку, органів і тканин, видалених під час операції, типу лікування і багатьох інших чинників. Закінчення лікування раку може викликати змішані емоції. Навіть якщо лікування закінчилося, можуть виникнути інші проблеми, наприклад, як впоратися з довгостроковими побічними ефектами.

У людини, яка вилікувалася від колоректального раку, можуть виникнути такі проблеми.

Самооцінка та образ тіла після лікування раку

Те, як людина ставиться до себе, називається самооцінкою. Образ тіла – це те, як людина бачить своє тіло. Колоректальний рак і його лікування можуть вплинути на самооцінку людини та образ її тіла. Часто це відбувається тому, що рак або лікування раку можуть призвести до таких змін в організмі, як:

шрами
проблеми зі шкірою
зміни маси тіла
наявність колостоми або ілеостоми

Деякі з цих змін можуть бути тимчасовими. Інші прослужать довгий час або будуть постійними.

Життя з колостомою або ілеостомою

Колостома – штучно створений хірургічним шляхом вихідний отвір товстої кишки назовні через черевну стінку.

Ілеостома – це штучно створений хірургічним шляхом вихідний отвір клубової кишки назовні тіла через черевну стінку. Колостома або ілеостома може бути тимчасовою або постійною.

Не всім хворим на колоректальний рак потрібна колостома або ілеостома.

Потрібен час і терпіння, щоб навчитися жити з колостомою або ілеостомою і доглядати за нею.

Харчування після лікування раку

Підтримка правильного харчування є важливою частиною життя після колоректального раку, особливо тому, що рак і його лікування впливають на травну систему. Більшість людей можуть дотримуватися своєї звичайної дієти після операції та інших методів лікування колоректального раку.

Деяким людям може знадобитися скорегувати свій раціон, оскільки у них є такі проблеми, які можуть вплинути на їхнє харчування.

Діарея після терапії раку

Діарея є поширеною проблемою для людей, які перенесли резекцію кишечника. Діарея більш імовірна, якщо видалено велику ділянку товстої кишки.

Коли частина товстого кишечника, включаючи товсту кишку, видаляється, в організмі не може нормально проходити процес поглинання води в кишечнику, що призводить до діареї.

Діарея через видалення частини кишечника називається синдромом короткої кишки.

Обмеження певних продуктів і напоїв, таких як жирна їжа, продукти з високим вмістом клітковини, кава, чай і алкоголь, може допомогти запобігти діареї.

Закреп після лікування раку

Хірургічне лікування колоректального раку може змінити структуру і функцію кишечника. Кишечник може стати більш звуженим після резекції частини кишечника.

М’язи та нерви також можуть бути пошкоджені під час операції.
Ці зміни можуть вплинути на нормальне утворення калу та його переміщення по товстому кишечнику, що призводить до закрепів.
Допомагає впоратися із закрепом вживання більшої кількості рідини, фізична активність.
Проносні засоби та клізми також можна використовувати для лікування закрепів.

Сексуальність і лікування раку

Деякі методи лікування колоректального раку можуть викликати сексуальні проблеми або ускладнити секс. Деякі люди можуть втратити інтерес до сексу приблизно під час постановки діагнозу і під час лікування.

Частина пацієнтів вважають, що консультування та психотерапія допомагають їм впоратися з наслідками колоректального раку та його лікування на їхні сексуальні стосунки.