Головна / 10 порад: як впоратися з рецидивом раку

10 порад: як впоратися з рецидивом раку

Дата зміни: 31 Липня 2024

Зміст

На жаль, будь-який рак може повернутися. Ризик рецидиву можливий навіть після лікування від онкології на ранній стадії її розвитку. Шукати причини неправильного лікування не варто. Найпередовіші методи та кілька етапів хіміотерапії не завжди здатні знищити кожну злоякісну клітину, так як вони можуть бути дуже маленькими. Після проведеної терапії від раку, пацієнтів спостерігають у середньому 5 років. Саме в цей період існує підвищений ризик повернення хвороби. Після закінчення терміну спостереження людину вважають повністю вилікуваною, але шанс рецедиву все ж залишається.

Поставити запитання онкологу або записатися на прийом

Запитати в онколога Viber Запитати в онколога Facebook Запитати в онколога Telegram

Не варто жити всі 5 років в постійному страху. Сьогодні є багато способів попередити рецидив і підтримати свій організм. Головне, дотримуватися рекомендацій лікаря і пройти всі необхідні обстеження.

Що таке рецидив раку

Рецидив раку – це повернення того ж типу онкологічного захворювання, яке розвинулося вперше. Він не завжди утворюється в тому самому органі або навіть системі. У поодиноких випадках можливий розвиток іншого типу раку, що також іменуватиметься рецидивами, за наявності в анамнезі злоякісної пухлини.

Ризик повернення захворювання залежить від:

типу раку;
виду терапії;
віку пацієнта;
загального стану здоров’я;
індивідуальних особливостей організму;
стадії первинного раку.

Злоякісні пухлини, які були проліковані на початкових етапах розвитку рідко призводять до рецидивів. Найчастіше це відбувається при агресивних типах раку або лікуванні захворювання на пізніх термінах.

Які види раку частіше дають рецидив

Найбільш агресивними видами раку, які швидко прогресують і часто призводять до рецидивів, є рак шлунка, легень і колоректальний рак (сигмовидної та прямої кишки).

Також часто рецидивують злоякісні пухлини щитовидної та молочної залози, простати, матки, яєчників, а також меланома. Це пов’язано з тим, що всі види онкологічних захворювань цих органів часто протікають безсимптомно і рідко виявляються на ранніх стадіях розвитку, що значно ускладнює весь процес терапії.

Причини і симптоми появи рецидиву

Будь-який тип лікування не може гарантувати повного знищення всіх онкологічних клітин. Навіть якщо залишилося всього кілька маленьких клітин, вони можуть вільно перебувати в організмі людини тривалий час в неактивній формі, а в якийсь момент стати активними і почати розмножуватися. Головною причиною розвитку рецидиву є неможливість визначення цих клітин діагностичними методами дослідження відразу після проведеної терапії.

Специфічних симптомів рецидиву раку може не бути. Їх наявність і прояви будуть залежати від органу, в якому розвивається вторинна пухлина. Наприклад, якщо процес відбувається в тому ж органі, де був первинний рак – можуть розвиватися ті ж симптоми, що були під час його розвитку.

Формування ракових клітин в інших органах може супроводжуватися місцевою хворобливістю та порушенням їх функцій. Загальні симптоми характеризуються тривалим стійким, але незначним підвищенням температури тіла до 37,5 градусів, а також запаленням місцевих лімфатичних вузлів.

Радимо вивчити: Як допомагає таргетна терапія у боротьбі з раком

Рецидив раку нирки

Рецидив раку нирки – це повернення захворювання після того, як первинна пухлина була вилікувана або видалена. Він може повернутися навіть через кілька років після первинного лікування. Найчастіше пухлина розвивається в нирках, легенях, кістках, печінці та мозку. Рецидив може виникати як на місці первинної пухлини (локальний рецидив), так і в інших частинах тіла (видалений рецидив). Видалені рецидиви зазвичай виникають у легенях, кістках, печінці або в головному мозку. Розвиватися повторна пухлина може через залишкові ракові клітини, які не було повністю видалено під час первинного лікування або через нове виникнення пухлини. Це відбувається приблизно у 20-40% пацієнтів із раком нирки. Найчастіше до рецидиву схильні пацієнти, у яких пухлина була діагностована на пізніх стадіях розвитку. Ризик його формування вищий у перші кілька років після лікування. Причини розвитку рецидиву раку нирки:

неповне видалення пухлини;
високий ступінь злоякісності;
лікування на пізніх стадіях розвитку;
наявність діагностованих метастаз під час первинної пухлини.

Рецидив може супроводжуватися симптомами. Наприклад, може повернутися біль у ділянці спини або живота, що свідчить про локальність процесу. Залежно від місця формування може бути кашель (за метастазів у легенях), біль у кістках, жовтяниця (за метастазів у печінці) або неврологічні симптоми (за метастазів у мозку). Також рецидив супроводжується загальними симптомами: втрата ваги, втома, підвищена температура, кров у сечі.

Прогноз залежить від стадії рецидиву, розміру пухлини, її агресивності та загального стану пацієнта. Довгострокова виживаність нижча, ніж при первинному лікуванні. Однак використання сучасних методів лікування можливе поліпшення результатів.

Рецидив раку сечового міхура

Рецидив раку сечового міхура являє собою повернення захворювання після того, як первинна пухлина була вилікувана або видалена. Він може розвинутися через місяці або роки після початкового лікування. Найбільший ризик виникнення – перші 2-3 роки.

Найчастіше виникає в самому органі (місцевий рецидив). Але може розвиватися і в інших частинах тіла (віддалений рецидив). Місцеві рецидиви можуть проявлятися новими пухлинними утвореннями в стінці або сечовому міхурі. Видалені рецидиви можуть бути в легенях, печінці, кістках або лімфатичних вузлах.

За оцінками, рецидив спостерігається у 50-70% пацієнтів з діагнозом раку сечового міхура. Причинами його розвитку є неповне видалення пухлини, агресивний перебіг або неадекватне лікування.

Симптоми залежатимуть від місця розвитку рецидиву. У разі формування пухлини в сечовому міхурі можуть розвинутися болі внизу живота або таза, кров у сечі (гематурія), часті позиви до сечовипускання, біль або дискомфорт під час сечовипускання. Якщо рецидив відбувається в інших частинах тіла – виникають симптоми, пов’язані з ураженим органом.

Близько 20% пацієнтів із раком сечового міхура мають агресивний розвиток процесу. Це значно підвищує ризик розвитку рецидиву. Дуже важливо проходити всі скринінгові дослідження після лікування первинної пухлини. Такий підхід дасть змогу вчасно виявити вторинний розвиток процесу і почати терапію.

Рецидив раку шлунка

Рак шлунка є одним із найагресивніших типів раку. Тому розвиток рецидиву не рідкісне явище. За даними статистики, рецидив раку шлунка спостерігається у приблизно 30-50% пацієнтів протягом 5 років після первинного лікування.

Вторинна пухлина може формуватися досить швидко як у шлунку, так і в інших органах. Найчастіше вона розвивається в печінці, легенях і кістках.

У деяких випадках рецидив може не проявлятися очевидними симптомами і бути виявлений тільки під час планових обстежень. Це підтверджує важливість проведення своєчасних скринінгових досліджень.

Причинами можуть стати як неповне видалення пухлини, так і агресивний її перебіг. Також рецидивам сприяє неправильно підібрана тактика лікування.

За наявності вторинної пухлини в шлунку може розвиватися біль у ділянці шлунка, дискомфорт або набряк у ділянці, де було видалено пухлину. Локалізація в інших органах супроводжується кашлем, задишкою і болем у грудях (ураження легень), набряком лімфовузлів, болем у кістках і частими переломами (ураження кісток) тощо.

Прогноз за рецидиву раку шлунка несприятливий. Але раннє виявлення процесу і лікування допоможуть поліпшити якість життя.

Рецидив раку кишківника

Рецидиви раку кишківника спостерігаються у 20-50% пацієнтів після початкового лікування. Ризик їхнього розвитку залежить від стадії захворювання на момент діагностики та ефективності лікування.

Рецидив може бути локалізованим (у межах кишківника) або віддаленим (метастази в печінку, легені та інші органи). Найчастіше зустрічаються метастази в печінку. Повернення раку протягом перших двох років після лікування пов’язане з більш агресивним перебігом захворювання. Пізні, через більш ніж п’ять років після лікування, трапляються рідше і зазвичай мають сприятливіший прогноз.

Що вища стадія раку на момент первинної діагностики, то вищий ризик рецидиву. Пацієнти з III і IV стадіями мають найбільший ризик. Деякі види пухлин, такі як муцинозна аденокарцинома, також підвищують його.

За локалізованих рецидивів п’ятирічна виживаність може сягати 30-50%, тоді як у випадку віддалених метастазів цей показник є значно нижчим.

Рецидиви раку щитоподібної залози

Рак щитоподібної залози має відносно сприятливий прогноз порівняно з іншими видами раку. Але рецидиви можуть істотно вплинути на подальший перебіг лікування і якість життя. Вони можуть бути місцевими (повернення пухлини в ділянку щитовидної залози або лімфовузлів шиї) або віддаленими (метастазування в інші органи, такі як легені або кістки).

Пухлина повертається приблизно у 20-30% пацієнтів, навіть через багато років після початкового лікування. Папілярний рак щитоподібної залози має найкращий прогноз і нижчий ризик рецидиву, тоді як медулярний і анапластичний пов’язані з вищим ризиком рецидиву та гіршим прогнозом.

Молоді пацієнти й жінки зазвичай мають кращі прогнози, проте рецидиви можуть виникати в будь-якому віці. Повернення раку протягом перших 5 років після лікування вказує на більш агресивний перебіг захворювання.

Для пацієнтів із прогресуючим або метастатичним раком щитовидної залози, який не відповідає на традиційні методи лікування, можуть бути застосовані таргетні препарати, такі як інгібітори тирозинкінази. Вони показують хороший результат.

Рецидив раку легень

Рецидив раку легень – один із найскладніших станів в онкології, оскільки рак легень часто діагностують на пізніх стадіях, він має агресивний перебіг. Дрібноклітинний тип пухлини має високий ризик рецидиву протягом усього життя.

Рецидив може проявлятися як у ділянці первинної пухлини (місцевий рецидив), так і в інших органах (метастазування), таких як мозок, печінка або кістки. Продовження куріння після лікування значно збільшує ризик його розвитку.

Повернення раку протягом перших 6-12 місяців після завершення лікування зазвичай пов’язане з більш несприятливим прогнозом. Пізній рецидив, який відбувається через 2 роки і більше після лікування, може мати менш агресивний перебіг, але вимагає не менш ретельного підходу до лікування.

Основні методи лікування включають хіміотерапію і, все частіше, імунотерапію. Препарати, такі як інгібітори контрольних точок (наприклад, ніволумаб, пембролізумаб), можуть поліпшити прогноз для деяких пацієнтів. За певних генетичних мутацій (наприклад, EGFR, ALK) можуть бути використані таргетні препарати.

Для недрібноклітинного раку легень 5-річна виживаність після рецидиву становить приблизно 5-10%, для дрібноклітинного – менше ніж 5%.

Рецидив раку молочної залози

Рецидив раку молочної залози може з’являтися у тій самій молочній залозі, протилежній або інших частинах тіла. Мутації в генах BRCA1 і BRCA2 значно збільшують ризик рецидиву.

Локальний рецидив частіше трапляється у жінок, які перенесли органозберігаючу хірургічну операцію (наприклад, лампектомію) без подальшої хіміотерапії. Повернення раку в прилеглі лімфовузли або тканини. Цей тип рецидиву може вимагати більш агресивного лікування. А поширення на інші органи, такі як легені, печінку, кістки або мозок, має несприятливий прогноз.

Що вища стадія захворювання під час початкового діагнозу, то вищий ризик рецидиву. Рак, діагностований на ранній стадії, має кращий прогноз і меншу вірогідність повернення.

Рецидив, що відбувається протягом перших 2-3 років після завершення лікування, зазвичай пов’язаний із більш несприятливим прогнозом. А повернення хвороби через 5 і більше років після лікування може вказувати на менш агресивну форму раку. Однак це також потребує уважного моніторингу та лікування.

Згідно з даними, 5-річне виживання після рецидиву може коливатися від 20% до 60% залежно від типу та місця розташування рецидиву, а також від часу його виникнення.

Поставити запитання онкологу або записатися на прийом

Запитати в онколога Viber Запитати в онколога Facebook Запитати в онколога Telegram

Рецидив раку яєчників

Рак яєчників може повернутися рецидивом у будь-якому органі. Але що раніше було виявлено первинну пухлину, то менший ризик його розвитку. Так, лікування раку яєчників на першій стадії розвитку призводить до розвитку рецидивів лише в 10% випадків.

Більшість жінок, які пройшли лікування від раку яєчників, особливо на пізніх стадіях (III-IV), мають високий ризик рецидиву. За статистикою, він зустрічається в 70-90% випадків. Найбільший ризик розвитку припадає на перші 2-3 роки після завершення первинного лікування. Після цього ризик знижується, але все ж таки залишається високим протягом усього життя.

Мутації в генах BRCA1 і BRCA2 підвищують як ризик розвитку раку яєчників, так і його рецидиву. Жінки з цими мутаціями часто піддаються більш агресивному моніторингу та лікуванню.

Існує ранній і пізній рецидив раку яєчників. Ранній виникає в межах 6 місяців після завершення первинного лікування, а пізній – щонайменше за пів року.

Для лікування зазвичай використовують повторну хіміотерапію, але вибір препаратів залежить від часу рецидиву і чутливості до попереднього лікування.

Останнім часом у лікуванні рецидивуючого раку яєчників використовують таргетні препарати, такі як інгібітори PARP (олопариб, нірарапіб). Вони особливо ефективні у пацієнток з мутаціями BRCA1/2. Імунотерапія також є перспективним напрямком, який вивчають для лікування рецидивуючого раку яєчників.

Прогноз у разі рецидиву раку яєчників залежить від багатьох чинників, включно з часом рецидиву, віком пацієнтки, її загальним станом і відповіддю на повторне лікування. Середня виживаність після рецидиву може варіюватися від 12 до 30 місяців, але цей показник може істотно змінюватися залежно від особистих обставин.

Як впоратися з рецидивом раку

Фахівці пропонують 10 порад, які дозволять впоратися з рецидивом раку:

Прийняття діагнозу. Як би не було страшно і сумно, як би не хотілося копатися у своїх діях та вибирати, що зроблено неправильно – необхідно прийняти свій діагноз. Ні, не треба з ним миритись. Важливо сказати собі “Так, рак повернувся, але я знаю, як його побороти!”.
Живіть у своєму ритмі.Ми постійно змінюємось і будуємо плани. Якщо відбувся рецидив раку, не мучте себе питанням, що робити? Довіртеся лікареві, а самі продовжуйте реалізовувати свої плани і йдіть напролом. Це ще один спосіб мотивації швидше перемогти хворобу, що повернулася. Можливо, лікар дозволить поєднувати лікування та ваше досягнення нових вершин.
Плануйте. Навіть планування прогулянки чи походу в кіно, чудовий спосіб самопідтримки. Вносьте у свій графік не лише походи до лікаря та проведення діагностики, а й те, що робить вас щасливим. Це позбавить постійних думок про діагноз і підвищить вашу ефективність і цілеспрямованість.
Згадайте, як це було. Ви вже дали відсіч раку у минулому. Нагадайте собі, що вам допомогло перемогти його тоді. Пройдені етапи дозволять краще адаптуватися до нової ситуації та впоратися з нею швидше.
Не терпіть симптоми. Рак часто обтяжує рядом симптомів, що погіршують якість життя. Не варто миритися з ними – попросіть про допомогу лікаря. Фахівець знайде способи усунути біль, покращити загальне самопочуття і впоратися з низкою інших проблем.
Знайте все про свій діагноз. Дізнавшись, що трапився рецидив після раку, не варто звинувачувати лікарів і закриватися від них або думати про найгірше, не підкріплюючи істинними даними. Зверніться до лікаря і попросіть його розповісти про всі тонкощі діагнозу, майбутнє лікування, прогнози та реабілітацію.
Заручіться підтримкою. Важливо вміти вимовляти свої проблеми людині, якій готові викричати весь емоційний вантаж. Знайдіть його у своєму оточенні, зверніться до психолога або пошукайте нових друзів серед тих, хто також бореться з рецидивом раку.
Бережіть свій сон і розум. Чим більше ви страждатимете, тим більше проблем примагнічуватиметься до вас. Намагайтеся зберегти внутрішню рівновагу, вчасно лягайте спати та не перевантажуйте свій розум тяжкими переживаннями про майбутнє.
Зверніться до близьких. Не варто покладати всю навантаження діагнозу тільки на себе. Пам’ятайте, вас оточують близькі, рідні люди, готові допомогти. Поговоріть з ними, подумайте, чим вони можуть допомогти і попросіть про це – вони обов’язково зрозуміють.
Знайдіть хобі. Чим більше радості і щастя в житті, тим простіше справлятися з будь-якими діагнозами. Знайдіть цікаве захоплення і спробуйте те, що давно хотіли.

Надія та любов до життя – перемогли не одну онкологічну хворобу!

Профілактика рецидиву раку

Найкраще лікування – своєчасна профілактика. Після боротьби з первинним раком не варто припиняти прислухатися до рекомендацій лікаря. Фахівці кожному пацієнту призначають терапію на весь термін реабілітації і подальші поради на тему як уникнути рецидиву раку. Загальні рекомендації для правильної профілактики:

мінімізація стресу – як би не було важко, важливо виключити стресові чинники свого життя;
підтримка оптимальної ваги для людини – визначається фахівцем, при наявності ожиріння прописується правильна терапія;
заняття фізичним навантаженням – заняття ЛФК, фітнесом та йогою допомагають стабілізувати опорно-руховий апарат та підвищити витривалість організму;
виключити сурогатні, рафіновані та канцерогенні продукти харчування та ввести до раціону більше клітковини, білка та антиоксидантів для підтримки правильного метаболізму та імунітету;
вживати алкоголь у мінімальних дозах на свята, а краще – відмовитися від нього зовсім;
відмовитися від куріння;
не відвідувати солярії, а при виході на активне сонце обов’язково наносити крем із SPF.

Інші рекомендації слід уточнювати у лікаря, так як вони часто мають індивідуальний характер.

Читайте також: Препарати таргетної терапії

Висновки, поради спеціаліста

Кожен, хто переборов рак, не хоче, щоб він повернувся знову. Але це може статися незалежно від локалізації пухлини та проведеного лікування. Щоб мінімізувати ризик рецидиву, важливо дотримуватись рекомендацій лікаря, проводити своєчасну діагностику протягом 5 років після лікування, а також уважно спостерігати за своїм здоров’ям та проходити профілактичні дослідження протягом усього життя.

Якщо рецидив після раку трапився – не опускайте руки, а краще, прийміть свій діагноз, живіть своє життя, знайдіть допомогу та підтримку близьких чи оточуючих, шукайте привід радіти життю та дізнайтеся все про свій діагноз. Пам’ятайте, якщо ви впоралися вперше – впораєтеся знову!

Джерела