Онкомаркери: коли аналізи справді інформативні

Діагноз «рак» для багатьох людей звучить дуже лякаюче. Тому вони шукають різні методи та аналізи, які дозволяють перевіритися на онкологію. Зокрема, останнім часом дуже популярним став аналіз крові на онкомаркери. Однак фахівці застерігають — призначати його собі самостійно не варто, адже у багатьох випадках він не є інформативним, а для правильного тлумачення результатів необхідно враховувати багато факторів і оцінювати показники лише у комплексі з іншими обстеженнями.

Аналіз на онкомаркери — що це таке?

Злоякісні клітини у процесі свого росту можуть виробляти певні речовини — білки, ферменти або гормоноподібні сполуки. Вони можуть міститися у крові, сечі або інших біологічних рідинах організму. Саме ці речовини й називаються онкомаркерами. Проте інколи їх поява може бути пов’язана не лише зі злоякісним процесом. При деяких доброякісних пухлинах, запальних захворюваннях і навіть при сильному стресі рівень онкомаркерів також може підвищуватися. Саме тому визначення лише онкомаркерів не є достовірним способом встановлення діагнозу.

Чи можна виявити онкологію за допомогою аналізу крові?

Багатьох людей цікавить, чи можлива діагностика раку за загальним аналізом крові. Це справді важливе обстеження, яке призначають практично всім пацієнтам не лише при підозрі на онкологію, але й при багатьох інших захворюваннях. Однак загальний аналіз крові може лише опосередковано вказувати на наявність онкологічного процесу.

Знижений рівень гемоглобіну, підвищення або зниження кількості лейкоцитів, підвищена швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) — ці та інші показники іноді можуть свідчити про злоякісну пухлину, особливо якщо вони значно відрізняються від норми. Проте такі зміни не підтверджують наявність раку, адже для встановлення точного діагнозу необхідне додаткове комплексне обстеження.

Коли аналіз на онкомаркери необхідний?

Сьогодні багато лабораторій пропонують здати аналіз на онкомаркери, щоб «перевіритися на рак». Однак навіть якщо рівень онкомаркерів у нормі, це не означає, що злоякісний процес відсутній. Так само їх підвищення не завжди свідчить про розвиток онкологічного захворювання. Саме тому таке дослідження не використовують як універсальний метод раннього скринінгу раку. Водночас існують ситуації, коли аналіз на онкомаркери може бути справді корисним. Найчастіше його призначають у таких випадках:

• після операції, хіміотерапії або променевої терапії для контролю ефективності проведеного лікування;
• після завершення лікування для раннього виявлення можливого рецидиву;
• при підозрі на певний тип пухлини — у цьому випадку аналіз використовується як додатковий метод діагностики разом з іншими обстеженнями;
• для спостереження за пацієнтами з групи підвищеного ризику, наприклад при спадковій схильності або наявності передракових станів.

Найбільш значущі онкомаркери

Існує багато різних онкомаркерів, однак у клінічній практиці найчастіше використовують лише деякі з них. Серед найбільш відомих можна виділити такі:

• ПСА (простат-специфічний антиген). Один із найбільш відомих і досить точних онкомаркерів, який використовують для виявлення та контролю раку передміхурової залози. Його підвищення часто свідчить про патологічні процеси у простаті, проте підвищені показники можуть спостерігатися і при аденомі або запаленні передміхурової залози.
• CA-125. Цей онкомаркер найчастіше застосовують при підозрі на рак яєчників, а також для контролю лікування цього захворювання. Водночас його рівень може підвищуватися і при деяких доброякісних гінекологічних захворюваннях.
• CA 19-9. Онкомаркер, який зазвичай підвищується при раку підшлункової залози, жовчовивідних шляхів та деяких інших органів травної системи.
• CEA (раково-ембріональний антиген). Аналіз на цей онкомаркер використовують при діагностиці та спостереженні за пацієнтами з пухлинами кишечника, шлунка, легень та інших органів.
• AFP (альфа-фетопротеїн). Аналіз, який застосовується при підозрі на пухлини печінки, а також деякі пухлини яєчок і яєчників.

Отже, аналіз на онкомаркери належить до додаткових методів діагностики в онкології. Для встановлення точного діагнозу його результати обов’язково поєднують з інструментальними методами обстеження, лабораторними аналізами та біопсією тканин.

Автор статті:

Колачко Ірина Володимирівна

Онколог-хіміотерапевт високого класу

Публікації та статті Колачко Ірина Володимирівна

• Як допомагає таргетна терапія у боротьбі з раком
• 10 порад: як впоратися з рецидивом раку
• Рецидив раку шийки матки – причини, лікування

Рецензент статті:

Кіркілевський Станіслав Ігорович

Професор, онкохірург,
Доктор медичних наук

Читайте також