Рак підшлункової залози: причини, симптоми та лікування

Рак підшлункової залози виникає в тканинах підшлункової залози і є десятим за поширеністю раком у чоловіків і восьмим за поширеністю у жінок,

На його частку припадає близько 7% усіх смертей, пов’язаних із раком. Рак підшлункової залози залишається невловимим для ефективних методів первинного скринінгу і у 80% випадків проявляється на неоперабельній або невиліковній стадії.

Будова та функції підшлункової залози

Підшлункова залоза – це невелика залоза, розташована за шлунком, у лівій верхній частині черевної порожнини. Вона виконує дві основні функції:

Будова підшлункової залози

Підшлункова залоза має

• широку голівку,
• середню частину (яку називають тілом)
• хвіст.

Рак підшлункової залози виникає, коли клітини всередині неї неконтрольовано розростаються. Це може статися в будь-якій із трьох її частин.

Схематична будова підшлункової залози та її частин

Функції підшлункової залози

Травлення. Підшлункова залоза містить екзокринні клітини, які утворюють залози та протоки, що виробляють панкреатичні ферменти. Ферменти надалі розщеплюють їжу та сприяють травленню.

Регуляція рівня цукру в крові. Підшлункова залоза також містить ендокринні клітини, які виробляють і викидають у кров гормони інсулін і глюкагон. Інсулін і глюкагон регулюють рівень цукру в крові.

Підшлункова залоза виробляє два важливих гормони: глюкагон та інсулін. Ці гормони відповідають за контроль метаболізму глюкози (цукру):

• інсулін допомагає клітинам метаболізувати глюкозу для отримання енергії
• глюкагон – підвищує рівень глюкози в крові.

Через розташування підшлункової залози за задньою стінкою шлунка, рак підшлункової залози може бути важко виявити, і часто його діагностують на пізніших стадіях захворювання.

Епідеміологія раку підшлункової залози

За даними Американського онкологічного товариства (American Cancer SocietyTrusted Source), на рак підшлункової залози припадає близько 3% випадків діагностування раку в США і 7% випадків смерті від раку.

Середній ризик розвитку раку підшлункової залози протягом життя становить приблизно 1 із 64. Але на індивідуальні шанси кожної людини захворіти на цей рак можуть впливати певні фактори ризику.

Близько 1,7% людей із загальної популяції хворіють на цей вид раку протягом життя.

Найчастіше рак підшлункової залози розвивається не через спадкові гени. На частку спадкового раку підшлункової залози, який передається у спадок, припадає близько 10% випадків раку підшлункової залози.

У більшості випадків спадковий рак підшлункової залози являє собою протокову аденокарциному підшлункової залози.

Види раку підшлункової залози

Існує два основних типи раку підшлункової залози, залежно від того, в якій клітині вони зароджуються:

• Аденокарцинома підшлункової залози. Це найпоширеніший тип раку підшлункової залози. Він розвивається в екзокринних клітинах, які виробляють ферменти, що допомагають травленню.

Аденокарцинома підшлункової залози, патанатомічний препарат, джерело nature.com

• Нейроендокринні пухлини підшлункової залози. Цей рідкісний тип раку підшлункової залози починається в ендокринних клітинах, які виділяють гормони.

Симптоми раку підшлункової залози

Рак підшлункової залози часто не викликає симптомів, доки не досягне пізніх стадій. Тому ранніх ознак раку підшлункової залози, як правило, відсутні.

Навіть на пізніх стадіях деякі з найпоширеніших симптомів раку підшлункової залози можуть бути малопомітними.

У міру прогресування рак підшлункової залози може викликати такі симптоми:

• втрата апетиту
• ненавмисна втрата ваги
• біль у животі, який може віддавати у спину
• біль в попереку
• утворення тромбів (паранеопластичний синдром)
• жовтяниця (пожовтіння шкіри та склер)
• депресія
• світлий або жирний стілець (стул, який важко змивається в унітазі)
• темна або коричнева сеча
• свербіж шкіри
• нудота
• блювота

Рак підшлункової залози може також впливати на рівень цукру в крові. У деяких випадках це може призвести до розвитку діабету (або загострення вже наявного діабету).

Ускладнення раку підшлункової залози

У міру прогресування раку підшлункової залози він може спричиняти такі ускладнення, як:

1. Втрата ваги або кахексія.
   • Пацієнти з раком підшлункової залози втрачають вагу, оскільки ракові клітини використовують більше енергії організму для свого зростання.
   • Нудота і блювота, спричинені лікуванням раку або раком, що тисне на шлунок, що розташований поблизу, можуть також ускладнювати прийом їжі.
   • Також підшлункова залоза при раку часто не виробляє достатньо травних ферментів для повноцінного травлення.

2. Жовтяниця.

Рак підшлункової залози, що блокує жовчні протоки печінки, може викликати жовтяницю, ознаки якої:

• Пожовтіння шкіри та білків очей
• Жовтяниця може викликати темний колір сечі та блідий стілець
• Жовтяниця часто виникає без болю в животі

3. Постійний біль у животі або розвиток хронічного больового синдрому. Пухлина, що росте, може тиснути на нерви в черевній порожнині, викликаючи сильний біль, який купирую призначенням опіоїдних анальгетиків і ад’ювантних препаратів (препаратів, які посилюють знеболюючий ефект морфіну).
4. Непрохідність кишківника. Рак підшлункової залози може проростати чи тиснути на дванадцятипалу кишку, викликаючи часткову чи повну кишкову непрохідність.
   
5. Цукровий діабет:
   • Розвивається внаслідок порушення функції підшлункової залози, яка виробляє інсулін.
   • Проявляється підвищеним рівнем цукру в крові, спрагою, частим сечовипусканням, втратою ваги.
6. Панкреатит:
   • Запалення підшлункової залози, яке може виникати через блокування панкреатичних протоків пухлиною.
   • Супроводжується сильним болем у животі, нудотою, блюванням, підвищенням температури.
7. Тромбоз:
   • Підвищена схильність до утворення тромбів у венах, особливо ніг.
   • Може призвести до тромбоемболії легеневої артерії – загрозливого для життя стану.
8. Асцит:
   • Скупчення рідини в черевній порожнині.
   • Викликає здуття живота, дискомфорт, задишку.
     
9. Шлунково-кишкові кровотечі:
   • Можуть виникати при розпаді пухлини або проростанні її в стінки шлунка або кишечника.
10. Метастази:
    • Призводять до порушення функції уражених органів та розвитку відповідних симптомів.
    • Можуть виникати при розпаді пухлини або проростанні її в стінки шлунка або кишечника.Поширення ракових клітин на інші органи (печінка, легені, кістки, головний мозок).

Причини раку підшлункової залози

Причина виникнення раку підшлункової залози точно невідома. Рак підшлункової залози виникає, коли аномальні клітини починають рости в підшлунковій залозі й утворюють пухлини.

• У разі раку відбувається неконтрольоване збільшення виробництва аномальних клітин. Зрештою ці клітини замінюють здорові.
• Ракові клітини можуть утворювати масу, звану пухлиною. Пухлина може рости, проникаючи в здорові тканини тіла і руйнуючи їх.
• Згодом ракові клітини можуть відокремитися і поширитися на інші частини тіла – процес метастазування.
• У більшості випадків рак підшлункової залози починається в клітинах, що вистилають протоки підшлункової залози. Цей тип раку називається аденокарциномою проток підшлункової залози або екзокринним раком підшлункової залози.
• Рідше рак може формуватися в клітинах, що продукують гормони, або нейроендокринних клітинах підшлункової залози. Ці види раку називаються нейроендокринними пухлинами підшлункової залози або ендокринним раком підшлункової залози.

Фактори ризику раку підшлункової залози

Хоча основна причина раку підшлункової залози невідома, деякі фактори можуть підвищувати ризик його розвитку.

До них належать:

1. Куріння. Куріння сигарет може спричиняти рак підшлункової залози від 20 до 35% випадків.
2. Рясне вживання алкоголю. Вживання трьох і більше доз алкогольних напоїв на день може підвищити ризик захворювання. Вживання алкоголю може також сприяти розвитку панкреатиту – ще одного фактора ризику.
3. Хронічний панкреатит. Хронічний панкреатит часто є наслідком вживання алкоголю протягом тривалого часу. Панкреатит також може бути спадковим.
4. Надмірна вага. Наявність надмірної ваги або ожиріння, особливо в ранньому дорослому віці, може підвищити ризик розвитку раку.
5. Дієта. Дієта з високим вмістом червоного і переробленого м’яса, смажених продуктів, цукру або холестерину може підвищити ризик захворювання.
6. Стать. Імовірність розвитку раку підшлункової залози у чоловіків дещо вища, ніж у жінок.
7. Професійні шкідливості. Робота з деякими хімічними речовинами, особливо тими, що використовуються в металообробці, і пестицидами може бути причиною до 12% випадків раку підшлункової залози.
8. Вік. Рак підшлункової залози частіше діагностується у людей віком від 65 до 74 років.
9. Діабет. Ризик розвитку раку підшлункової залози може бути вищим у пацієнта з діабетом 1-го або 2-го типу.
10. Сімейний анамнез. До 10% людей із раком підшлункової залози мають сімейний анамнез або випадки раку підшлункової залози у близьких родичів.
11. Інфекції. Наявність гепатиту В у пацієнтів також може збільшити ризик на 24%.

Генетичні мутації та вроджені синдроми

Певні генетичні варіації та мутації можуть спричиняти стани, які також підвищують ризик розвитку раку підшлункової залози. До таких станів належать:

• синдром Пеутца-Джегерса
• синдром Лінча
• синдром сімейної атипової множинної атипової меланоми родимки
• спадковий панкреатит
• спадковий синдром раку молочної залози та яєчників.

Класифікація карцином

Розрізняють ендокринні та екзокринні карциноми підшлункової залози.

Це два основні типи ракових пухлин і вони формуються з різних видів клітин і мають кілька підвидів.

Ендокринні карциноми

Ендокринні карциноми формуються з ендокринних клітин. Їх набагато менше в підшлунковій залозі. Вони виробляють гормони — глюкагон та інсулін.

Ендокринні карциноми становлять лише 2 % від загальної кількості раку підшлункової залози. Ці пухлини можуть мати різний ступінь диференціації, що впливає на їхню агресивність та прогноз.

Високо-диференційовані ендокринні карциноми

Високо-диференційовані ендокринні карциноми (або нейроендокринні пухлини, НЕТ) — це пухлини, які зберігають більшу частину нормальної структури та функцій клітин, з яких вони походять. Вони розвиваються з нейроендокринних клітин, що мають схожість із нервовими та ендокринними клітинами. Нейроендокринні клітини в підшлунковій залозі розташовуються в островках Лангерганса.

Високо-диференційовані ендокринні карциноми, як правило, ростуть повільніше й мають кращий прогноз порівнюючи з низько-диференційованими карциномами.

Розрізняють функціональні (виробляють надлишкові гормони, що спричиняє клінічні симптоми) або не функціональними (не виробляють гормони) пухлини.

• Функціональні карциноми не можуть спричиняти різні гормональні синдроми, залежно від типу гормону, що виробляється. На них припадає близько половини всіх нейроендокринних пухлин. Найчастіше утворюються інсуліноми. Вони формуються з клітин, які виробляють інсулін.
• Нефункціональні карциноми не виробляють гормони, тому майже не спричиняють симптомів. Через що вони часто виявляються, коли пухлина досягає значних розмірів.

Прогноз у пацієнтів із високо-диференційованими ендокринними карциномами зазвичай сприятливий. Особливо, якщо пухлину виявлено на ранніх стадіях. Лікування часто включає хірургічне видалення пухлини, а також терапію, спрямовану на контроль гормональної активності.

Класичний вигляд добре диференційованої нейроендокринної пухлини. Тверда, чітко окреслена, м’ясиста пухлина в хвості підшлункової залози. Джерело: https://www.pathologyoutlines.com/

Низькодиференційована ендокринна карцинома

Низько-диференційовані ендокринні карциноми — це більш агресивні пухлини. Вони характеризуються значним порушенням структури клітин. Ці пухлини швидко ростуть, мають високу здатність до метастазування та значно гірший прогноз. Вони можуть розповсюджуватися в органи організму.

Низько-диференційовані ендокринні карциноми мають атипові клітини з високим рівнем мітотичної активності. Крім того, у них низький ступінь зрілості. Це робить їх більш агресивними та складними для лікування.

Прогноз для пацієнтів менш сприятливі. Терапія може включати комбінацію хірургії та хіміотерапії.

Змішана екзокринно-ендокринна карцинома

Змішані екзокринно-ендокринні карциноми — це рідкісний тип пухлин, що містять як екзокринні, так і ендокринні клітини. Вони поєднують характеристики обох типів пухлин. Це може ускладнювати діагностику та лікування.

Змішані карциноми можуть мати різні пропорції екзокринних та ендокринних компонентів. Це буде впливати на клінічний перебіг захворювання та вибір терапевтичної стратегії.

Лікування змішаних карцином зазвичай передбачає мультидисциплінарний підхід. Це може включати хірургію, хімієтерапію та, можливо, гормональну терапію.

Прогноз залежить від співвідношення екзокринних і ендокринних компонентів та стадії виявлення пухлини. Крім того, цей тип пухлин також може мати високу здатність до метастазування. Але це також буде залежати від того, з яких компонентів складається карцинома.

Добре диференційована нейроендокринна пухлина, чітко окреслена, з крововиливом.
Джерело: https://www.pathologyoutlines.com/

Екзокринні карциноми

Екзокринні карциноми утворюються з екзокринних клітин підшлункової залози. Останні утворюють екзокринні залози, які виробляють ферменти панкреаса.

Вони допомагають у процесі перетравлення їжі. Із залоз ферменти проходять через протоки підшлункової залози, які також вистелені екзокринними клітинами. На екзокринні пухлини припадає понад 90 % випадків.

До екзокринних пухлин належать аденокарциноми та муцинозні цистаденокарциноми.

Аденокарцинома розвивається найбільш поширений тип раку підшлункової залози, що становить приблизно 85–90 % випадків. Вона виникає в клітинах, що вистилають протоки підшлункової залози. Ця форма раку часто виявляється на пізніх стадіях, що ускладнює лікування.

Муцинозні цистаденокарциноми розвиваються з муцинозних кіст. Це рідкісна форма раку. Вона має кращий прогноз порівнюючи з аденокарциномою, але це залежить від стадії і наявності метастазів.

Також розрізняють епітеліальні та неепітеліальні пухлини.

Епітеліальні пухлини

Епітеліальні пухлини включають різноманітні новоутворення, що виникають із клітин, які покривають або вистилають підшлункову залозу та її протоки.

До них належить інтрадуктальна папілярно-муцинозна неоплазія (IPMN). Це передракова епітеліальна пухлина, яка розвивається в протоках підшлункової залози. Вона може перерости в аденокарциному, тому вимагає постійного нагляду або хірургічного втручання.

Також є панкреатобластома. Рідкісна, але агресивна пухлина, що виникає в епітеліальних клітинах. Вона частіше трапляється в дітей і має кращий прогноз у разі раннього виявлення та лікування.

Неепітеліальні пухлини

Неепітеліальні пухлини виникають із клітин, що не належать до епітеліальної тканини. Вони трапляються рідко.

До них належать:

1. Саркома — формується зі сполучної тканини підшлункової залози. Є надзвичайно рідкісною і найчастіше має дуже агресивний перебіг.
2. Ацинарно-клітинна карцинома — дуже рідкісна форма раку підшлункової залози. Відрізняється тим, що провокує вироблення занадто великої кількості ліпази.
3. Внутрішньопротокова папілярно-муцинозна пухлина — формується з головної панкреатичної протоки або з її бічних відгалужень протоки. Може бути доброякісною, але має велику схильність до малігнізації.
4. Муцинозна кістозна пухлина з інвазивною аденокарциномою — рідкісна ракова пухлина. Являє собою кісту, заповнену густою рідиною. Найчастіше розташовується у хвості та розвивається в жінок. За відсутності інвазивного компонента часто має доброякісний характер.

Існують інші типи екзокринних пухлин. Але формуються вони дуже рідко.

Діагностика раку підшлункової залози

Рання діагностика значно підвищує шанси на одужання. Тому за появи будь-яких незвичних симптомів, особливо якщо у вас є фактори ризику розвитку раку підшлункової залози, краще якомога швидше звернутися до лікаря.

Для встановлення діагнозу необхідно пройти одне або кілька обстежень, наприклад:

•  КТ (комп’ютерна томографія) для отримання повного і детального зображення підшлункової залози

• ендоскопічне дослідження ендоскопічна сонографія, під час якої тонка гнучка ендоскопічна трубка з камерою та ультразвуковим датчиком вводиться в шлунок для отримання зображення підшлункової залози, розташованої поза шлунком.

• біопсія тканини підшлункової залози, або взяття зразка тканини підшлункової залози
• аналіз крові для визначення наявності пухлинного маркера CA 19-9, який може вказувати на рак підшлункової залози

Стадії раку підшлункової залози

Стадія дає змогу визначити ступінь поширення раку, що допоможе вибрати оптимальний варіант лікування.

Стадії раку підшлункової залози такі:

Стадія 0. У підшлунковій залозі є аномальні клітини, які можуть стати раковими. Цю стадію іноді називають передраком.

Стадія 1. Пухлина знаходиться тільки в підшлунковій залозі.

Стадія 2. Пухлина поширилася на прилеглі тканини черевної порожнини або лімфатичні вузли.

Стадія 3. Пухлина поширилася на великі кровоносні судини і лімфатичні вузли.

Стадія 4. Пухлина поширилася на інші органи, наприклад на печінку. Це також називається метастатичним раком.

Метастатичний рак підшлункової залози

Метастатичний рак підшлункової залози – це стадія, коли ракові клітини поширилися з підшлункової залози на інші частини тіла. Найчастіше метастази виникають у печінці, легенях, очеревині.

Ознаки та симптоми:

• Біль у животі: може бути постійним або періодичним, посилюватись після їжі або вночі.
• Жовтяниця: пожовтіння шкіри та склер очей, темна сеча, світлий кал.
• Втрата ваги: безпричинна втрата апетиту та ваги.
• Нудота та блювота: можуть бути викликані здавленням пухлиною шлунка або дванадцятипалої кишки.
• Слабкість та втома: через інтоксикацію організму та порушення обміну речовин.
• Збільшення печінки або селезінки: може відчуватися при пальпації живота.
• Асцит: скупчення рідини в черевній порожнині.

Огляд різних стадій раку підшлункової залози

Рак підшлункової залози 4 стадії

При 4-й стадії рак підшлункової залози поширюється за межі початкового вогнища на віддалені ділянки, такі як інші органи, мозок або кістки.

Рак підшлункової залози часто діагностується на цій пізній стадії, оскільки він рідко спричиняє симптоми доти, доки не пошириться на інші ділянки.

Симптоми, які можуть спостерігатися на цій стадії, включають:

• біль у верхній частині живота
• біль у спині
• втома
• жовтяниця (пожовтіння шкіри)
• втрата апетиту
• втрата ваги
• депресія

Рак підшлункової залози 4-ї стадії вилікувати неможливо, але лікування може полегшити симптоми і запобігти ускладненням раку.

Рак підшлункової залози 3-ї стадії

Рак підшлункової залози 3-ї стадії – це пухлина в підшлунковій залозі і в прилеглих органах, таких як лімфатичні вузли або кровоносні судини.

Симптоми раку підшлункової залози 3-ї стадії можуть включати:

• біль у спині
• біль або відчуття ніжності у верхній частині живота
• втрата апетиту
• втрата ваги
• втома
• депресія

Рак підшлункової залози 3-ї стадії важко реагує на лікування, але лікування може допомогти запобігти поширенню раку і полегшити симптоми. Ці методи лікування можуть включати:

• хірургічна операція з видалення частини підшлункової залози
• хіміотерапія
• променева терапія

У більшості людей із цією стадією раку спостерігаються наступні рецидиви.

Рак підшлункової залози 2 стадії

Рак підшлункової залози 2-ї стадії – це рак, який залишається в підшлунковій залозі, але також може поширитися на кілька прилеглих лімфатичних вузлів або кровоносних судин.

Ця стадія поділяється на дві підкатегорії залежно від місця локалізації раку і розміру пухлини:

Стадія 2А. Пухлина розміром понад 4 см, але при цьому не поширилася на лімфатичні вузли або прилеглі тканини.

Стадія 2B. Пухлина поширилася на прилеглі лімфатичні вузли, але не більше ніж на три регіонарні ліматичні вузли.

Симптоми раку підшлункової залози 2-ї стадії, як правило, дуже малопомітні і можуть включати в себе:

• жовтяниця
• зміна кольору сечі
• біль або відчуття незручності у верхній частині живота
• втрата ваги
• втрата апетиту
• втома

Лікування 2 стадії може включати:

• хірургічне втручання
• опромінення
• хіміотерапія
• таргетна терапія

Рак підшлункової залози 1 стадії

При раку підшлункової залози 1 стадії пухлина розташовується тільки в підшлунковій залозі. Ця стадія поділяється на дві підкатегорії залежно від розміру пухлини:

Стадія 1А. Пухлина розміром 2 см і менше.

Стадія 1B. Пухлина розміром понад 2 см, але менше 4 см.

Рак підшлункової залози 1 стадії зазвичай не викликає жодних помітних симптомів.

Якщо рак підшлункової залози виявлено на цій стадії, його можна вилікувати за допомогою хірургічного втручання.

Стадія 0 раку підшлункової залози

Це найбільш рання стадія раку підшлункової залози, хоча вона не обов’язково пов’язана з раком. Вона означає лише, що виявлено аномальні клітини, які в майбутньому можуть стати раковими. Ця стадія не супроводжується будь-якими симптомами.

Лікування раку підшлункової залози

Лікування раку підшлункової залози переслідує дві основні мети: знищити ракові клітини і запобігти поширенню раку. Найбільш підходящий варіант лікування залежить від стадії раку.

Основні варіанти лікування включають:

• Хірургічне лікування. Хірургічне лікування раку підшлункової залози полягає у видаленні частини підшлункової залози. Пухлини, розташовані в “голівці та шийці” підшлункової залози, можуть бути видалені за допомогою процедури, яка називається операцією Віппла (панкреатикодуоденектомія).

Хоча це і дає змогу видалити початкову пухлину, але не видаляє рак, що поширився на інші ділянки. Тому в разі раку підшлункової залози на пізніх стадіях хірургічне втручання зазвичай не рекомендується.

Променева терапія. Рентгенівське випромінювання та інші високоенергетичні промені використовуються для знищення ракових клітин.

Хіміотерапія. Протиракові препарати використовуються для знищення ракових клітин і запобігання їхньому подальшому зростанню.

Хіміотерапія є одним з основних методів лікування раку підшлункової залози. Вона використовує спеціальні препарати, які називаються цитостатиками, для знищення ракових клітин або уповільнення їх росту.

Як діє хіміотерапія?

Цитостатики потрапляють в кров і розносяться по всьому організму, де вони впливають на ракові клітини, перешкоджаючи їхньому поділу та росту.

Коли застосовують хіміотерапію при раку підшлункової залози?

• Ад’ювантна хіміотерапія: після операції для знищення мікрометастазів та зменшення ризику рецидиву.
• Неоад’ювантна хіміотерапія: перед операцією для зменшення розміру пухлини та полегшення її видалення.
• Лікування поширеного раку: коли пухлина не може бути видалена хірургічно або є метастази.
• Палліативна хіміотерапія: для полегшення симптомів та покращення якості життя пацієнтів з невиліковним раком.

Як проводиться хіміотерапія?

• Внутрішньовенно: найпоширеніший спосіб, препарати вводяться через катетер у вену.
• Перорально: деякі препарати приймаються у вигляді таблеток або капсул.

Таргетна терапія. Ліки та антитіла використовуються для індивідуального впливу на ракові клітини, не завдаючи шкоди іншим клітинам, що може відбуватися під час хіміотерапії та променевої терапії.

Таргетна терапія раку підшлункової залози – це інноваційний метод лікування, який спрямований на блокування специфічних молекул, що беруть участь у рості та розвитку ракових клітин.

Як діє таргетна терапія?

На відміну від хіміотерапії, яка впливає на всі клітини, що швидко діляться, таргетна терапія діє вибірково, атакуючи лише ракові клітини. Це дозволяє зменшити побічні ефекти та підвищити ефективність лікування.

Препарати для таргетної терапії раку підшлункової залози:

• Ерлотиніб (Tarceva): блокує рецептор епідермального фактора росту (EGFR), який стимулює ріст ракових клітин. Застосовується в комбінації з гемцитабіном.
• Олапариб (Lynparza): інгібітор PARP, який блокує механізми репарації ДНК в ракових клітинах. Застосовується у пацієнтів з мутаціями генів BRCA1/2.

Коли застосовують таргетну терапію?

• Місцево-поширений або метастатичний рак підшлункової залози: як правило, в комбінації з хіміотерапією.
• Пацієнти з певними генетичними мутаціями: наприклад, мутаціями генів BRCA1/2.

Імунотерапія. Використовуються різні методи, що дозволяють змусити імунну систему боротися з раком.

У деяких випадках лікар можливе поєднання кількох методів лікування. Наприклад, хіміотерапія може бути проведена до операції.

Алгоритм лікування раку підшлункової залози на різних стадіях

У разі раку підшлункової залози на пізніх стадіях лікування може бути спрямоване більшою мірою на полегшення болю і максимальне стримування симптомів і мати паліативний характер.

Тривалість життя і виживаність при раку підшлункової залози

Виживаність – це процентне співвідношення, що показує, скільки людей з одним і тим самим типом і стадією раку залишаються в живих через певний час. Це число не вказує на те, як довго людина може прожити.

Багато показників виживання наводяться у вигляді 5-річного відсотка, який означає відсоток людей, що залишилися в живих через 5 років після постановки діагнозу або початку лікування.

Важливо пам’ятати, що показники виживаності не є остаточними і можуть сильно варіюватися від людини до людини залежно від віку, загального стану здоров’я і прогресування раку. Тому вони також не можуть визначити тривалість життя людини.

Показники виживання при раку підшлункової залози зазвичай наводяться для локалізованої, регіональної та віддаленої стадій:

• Локалізована. Рак не поширився за межі підшлункової залози, що відповідає стадіям 0, 1 або 2А.
• Регіональна. Рак поширився на прилеглі тканини або лімфатичні вузли, що відповідає стадіям 2B і 3.
• Віддалений. Рак поширився на віддалені ділянки, такі як легені або кістки, що відповідає 4-й стадії.

Нижче наведені дані про відносну 5-річну виживаність з моменту постановки діагнозу для кожної стадії.

• 5-річна виживаність при різних стадіях
• Локалізована 35,4%
• Регіональна 12,3%
• Віддалена 2,8%

Прогноз при раку підшлункової залози

Рак підшлункової залози, як і раніше, вважається важковиліковним, здебільшого через те, що його часто не виявляють доти, доки він не пошириться на інші частини тіла.

Харчування і лікування больового синдрому при раку підшлункової залози

У більшості пацієнтів із раком підшлункової залози спостерігається порушення харчування, і в багатьох спостерігається значна втрата ваги, що впливає несприятливо на результат захворювання.

• Саркопенія або зменшення м’язової маси є фактором ризику несприятливих наслідків після резекції підшлункової залози.
• Усім пацієнтам з неоперабельним або метастатичним захворюванням потрібна замісна терапія ферментами підшлункової залози, вкритих кишковорозчинною оболонкою.
• Знеболювання є важливою частиною лікування раку підшлункової залози і може потребувати участі фахівців онкології та паліативної допомоги.
• Для полегшення болю слід розглянути можливість невролізу черевного сплетення.
• Раннє звернення до служби паліативної допомоги дає змогу оперативно впоратися із симптомами та забезпечує додаткову психологічну підтримку пацієнту та його родині.

Профілактика раку підшлункової залози

Досі незрозуміло, що спричиняє рак підшлункової залози, тому надійного способу його запобігання не існує.

Хоча деякі чинники можуть підвищувати ризик розвитку раку підшлункової залози, і впливу цих чинників необхідно уникати.

• Кинути палити.
• Обмежити вживання алкоголю. Рясне вживання алкоголю може підвищити ризик розвитку хронічного панкреатиту і, можливо, раку підшлункової залози.
• Підтримувати помірну або оптимальну вагу. Надлишкова маса тіла та ожиріння можуть бути спричинені цілою низкою чинників, деякі з яких Ви не можете контролювати. Якщо ви маєте надлишкову масу тіла або ожиріння, обговоріть із медичним працівником стратегії підтримання помірної маси тіла.
• Включіть до раціону цільні продукти. Деякі продукти, включаючи червоне м’ясо, перероблене м’ясо, цукор і смажену їжу, можуть підвищувати ризик розвитку раку підшлункової залози. Не обов’язково повністю виключати їх зі свого раціону, але намагатися поєднувати їх зі свіжими або замороженими овочами та фруктами, цільними злаками й нежирними білками.

Висновки

• Кардинальних симптомів раку підшлункової залози не існує, але втрата ваги у поєднанні з болями в животі у пацієнтів у віці ≥60 років вимагає термінової КТ (комп’ютерної томографії) черевної порожнини.
• Пацієнтам віком ≥40 років із жовтяницею потрібне пряме направлення до онколога, не чекаючи результатів візуалізації.
• Операбельне захворювання лікують хірургічною резекцією та ад’ювантною хіміотерапією.
• Прикордонні резектабельні та місцево-поширені захворювання лікують неоад’ювантною хіміотерапією +/- променевою терапією з подальшою хірургічною ревізією і резекцією, якщо вони не прогресують.
• Метастатична і неоперабельна форма раку лікується хіміотерапією або підтримуючою терапією.
• Більшості пацієнтів потрібна нутритивна підтримка і замісна ферментна терапія підшлункової залози.
• Контроль болю є важливою частиною лікування раку підшлункової залози.

Джерела

1. Pancreatic Cancer, https://emedicine.medscape.com/article/280605-overview
2. Pancreatic cancer, https://www.cancerresearchuk.org/about-cancer/pancreatic-cancer
3. Pancreatic Cancer Treatment, https://www.cancer.gov/types/pancreatic/patient/pancreatic-treatment-pdq
4. Types of Pancreatic Cancer, https://pancan.org/facing-pancreatic-cancer/about-pancreatic-cancer/types-of-pancreatic-cancer/
5. Pancreatic neuroendocrine tumors: biology, diagnosis, and treatment, https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3845620/
6. What Is a Pancreatic Neuroendocrine Tumor?, https://www.cancer.org/cancer/types/pancreatic-neuroendocrine-tumor/about/what-is-pnet.html

Читайте також