Що впливає на успіх імунотерапії: мікробіом, дієта, фітнес?

Людський імунітет дуже складна і навіть загадкова система. Саме завдяки їй за відсутності антибіотиків людство виживало у роки смертельних епідемій та інших випробувань. Сьогодні сили нашого імунітету застосовуються у боротьбі з багатьма хворобами, до яких належить ціла низка онкологічних патологій. Імунотерапія може використовуватися і в комбінації з хіміотерапією та променевою терапією, і як самостійна методика. Вона дозволяє досягти хороших результатів у багатьох ситуаціях, тому її застосовують сьогодні дуже активно. Перешкодою не є навіть вартість імунотерапії яка є досить високою. Однак, щоб цей метод лікування був успішним, важливо допомогти своєму організму. Зокрема велике значення має харчування та фізична активність.

Чому на результат імунотерапії впливають не лише препарати?

Суть імунотерапії у лікуванні онкологічних захворювань полягає у активізації сил власного імунітету боротьби з патогенними раковими клітинами. При цьому вона може бути двох видів: активна та пасивна. Активна імунотерапія має на увазі стимуляцію імунітету для боротьби з пухлинними антигенами. При пасивній імунотерапії використовуються готові антитіла або клітини, здатні атакувати та знищувати ракові клітини. Ці два різновиди часто поєднують між собою задля досягнення максимальних результатів.

Оскільки імунотерапія має на увазі безпосередній вплив на власний імунітет людини, дуже важливою є здатність імунної системи протистояти загрозам. На її стан впливає багато чинників. Це і рівень фізичної активності, і склад мікробіоми кишечника, і якість щоденного раціону. Всі ці фактори можуть суттєво підвищити ефективність імунотерапії, так і знизити її.

Мікробіом кишечника та його вплив на імунітет

Кишечник людини є домівкою для мільйонів бактерій, представлених у різній кількості та різних видах. Всі вони разом створюють мікробіом кишечника – унікальну систему, яка впливає на весь наш організм, зокрема, на імунітет. Насамперед йдеться про імунні клітини, які знаходяться на слизовій оболонці кишечника. Корисні кишкові бактерії здатні як взаємодіяти із нею, а й у буквальному значенні цього терміну ” вчити ” їх боротися з патогенними елементами. Зокрема, саме бактерії відповідають за дозрівання та функціонування Т-клітин та NK-клітини, які вважаються одними з ключових у боротьбі з раком.

Мікробіом також впливає на засвоєння активних речовин препаратів, а це, своєю чергою, позитивно впливає на успіх імунотерапії. Крім того, здоровий кишечник – це ще й низький ризик бактеріальних інфекцій та інших ускладнень, які часто виникають у процесі лікування.

Дієта при імунотерапії

Мікробіом нашого кишечника безпосередньо залежить від того, що ми їмо. Ось чому спеціальна дієта здатна позитивно впливати на результати імунотерапії. Крім того, слід враховувати, що для боротьби з раковими клітинами нашому організму потрібні як калорії, так і різноманітні вітаміни та мінерали. Саме тому важливо, щоб у раціоні у достатній кількості був присутній білок, омега-3 жирні кислоти, поліфеноли тощо. Особливу увагу слід приділити клітковині. Дослідження, проведене співробітниками Інституту імунотерапії раку імені Паркера в Сан-Франциско, показало, що результати терапії PD-1, яка є одним з різновидів імунотерапії, значно покращуються, якщо в раціоні багато рослинних розчинних та нерозчинних волокон.

Фітнес та імунотерапія. Чи зможуть заняття спортом вплинути на результати?

Сьогодні вже всім відомо, що фізична активність це суцільна користь для організму. У тому числі під час імунотерапії. Справа в тому, що завдяки фізичним навантаженням стимулюється робота Т-клітин та NK-клітин. Крім того, під час занять спортом покращується синтез білків під назвою “міокіни”, що мають виражені протипухлинні властивості. Також слід враховувати, що окрім прямої стимуляції імунітету, спорт ще й опосередковано впливає на здоров’я:

• покращує кровообіг;
• знижує рівень хронічного запалення;
• покращує психічний стан;
• нормалізує сон.

Незважаючи на безперечну користь фізичних навантажень, при імунотерапії слід обов’язково враховувати стан пацієнта, і тільки тому підбирати для нього заняття. Занадто активні чи тривалі заняття спортом можуть зашкодити. Тому краще вибирати помірну, але водночас регулярну активність. Це може бути, наприклад, ходьба чи біг у поєднанні з легкими силовими вправами. При цьому важливо контролювати своє самопочуття та обов’язково консультуватися з лікарем.

Читайте також