Таргетна терапія та її вплив на гормони і репродуктивне здоров’я

У лікуванні раку золотим стандартом вважається хіміотерапія. Однак є й інші доказові методи з високою ефективністю. Зокрема, йдеться про таргетну терапію. Вона широко застосовується в лікуванні онкології грудної залози, колоректального раку, меланоми, раку нирки, сарком, лімфоми Ходжкіна та інших захворювань. У багатьох випадках її пропонують як доповнення до інших методик, рідше як єдиний спосіб лікування. Ціни на таргетну терапію Досить високі, тому перш ніж приступати до її проведення, потрібно ретельно вивчити всі особливості процедури та можливі наслідки для вашого здоров’я.

Таргетна терапія: нюанси та особливості

Таргетна терапія – один із ключових методів сучасної онкології. Вона спрямована на конкретні молекулярні мішені в пухлинних клітинах і часто сприймається як більш щадна альтернатива традиційної хіміотерапії. Тим не менш, у медичному середовищі і особливо в популярних джерелах нерідко виникає плутанина між таргетною, гормональною та цитостатичною терапією — особливо коли йдеться про вплив на гормональне тло та репродуктивне здоров’я. Розберемося, які побоювання обґрунтовані, а які результат смішення понять.

Більшість таргетних препаратів не впливає безпосередньо на синтез статевих гормонів — на відміну від гормональної терапії, яка таки націлена на естроген або тестостерон (наприклад, при раку грудей або передміхурової залози).

Гормональні побічні ефекти (припливи, аменорея, остеопороз, зниження лібідо тощо) характерні для:

• інгібіторів ароматази;
• аналогів ЛГРГ;
• антиандрогенів.

Але таргетні препарати, такі як HER2-інгібітори, EGFR-інгібітори, ALK, BRAF, MEK та інші, не пригнічують статеву функцію безпосередньо. Винятки можливі (наприклад, при застосуванні інгібіторів mTOR), але вони радше рідкість, ніж правило.

Як таргетна терапія раку може вплинути на гормональну систему?

Таргетна терапія діє на специфічні молекулярні мішені пухлини – наприклад, HER2 (при HER2 + рак грудей), EGFR, ALK, CD20 та ін. Вона пов’язані з придушенням синтезу статевих гормонів і викликає типових симптомів гіпогонадизму (припливів, остеопорозу тощо.). У цьому плані вона відрізняється від гормональної терапії, яка застосовується при гормонозалежних пухлинах, таких як рак молочної залози (естроген-рецептор-позитивний) або рак передміхурової залози. Її мета – блокувати синтез або дію статевих гормонів (естрогену, тестостерону), що спричиняє порушення циклу, зниження лібідо та іншу подібну симптоматику.

При таргетній терапії під ударом може виявитися щитовидна залоза. Зокрема, якщо використовуються інгібітори тирозинкінази. Вони можуть впливати на роботу щитовидної залози та викликати як гіпотиреоз, так і гіпертиреоз.

Значно рідше таргетна терапія впливає на функцію надниркових залоз, проте такий побічний ефект також можливий. У разі спостерігається зниження чи підвищення рівня кортизола. Симптоматично це проявляється стрибками артеріального тиску, підвищеною стомлюваністю, затримкою рідини та низкою інших ознак.

Чи страждає на репродуктивне здоров’я в результаті застосування таргетної терапії?

Онкологічне лікування може вплинути на фертильність. Проте рівень ризику залежить від типу терапії:

Деякі таргетні препарати справді можуть викликати:

• тимчасове пригнічення овуляції (інгібітори mTOR);
• зміни судинного постачання гонад (інгібітори VEGF);
• потенційні ризики для якості сперми та яйцеклітин – але дані обмежені, і такі випадки рідкісні.

Якщо має бути тривале лікування, особливо у поєднанні з хіміотерапією, лікарі рекомендують розглянути заходи щодо збереження фертильності:

• кріоконсервація сперми (у чоловіків);
• заморожування яйцеклітин або ембріонів (у жінок);
• при необхідності – консультація з репродуктологом до початку терапії.

Таргетна терапія рідко надає виражений вплив на гормональний фон та репродуктивну функцію. Основні ризики у цій сфері пов’язані з хіміотерапією та гормональним лікуванням.

Пацієнтам важливо:

• не плутати різні види терапії;
• обговорювати з лікарем індивідуальні ризики;
• заздалегідь планувати репродуктивні рішення за тривалого лікування.

Сучасна онкологія пропонує все більше щадних і персоналізованих підходів — головне, приймати рішення усвідомлено.

Читайте також