Рак шлунка: симптоми, стадії, прогноз

Рак шлунка – це злоякісне новоутворення, яке може розвинутися в будь-якій частині шлунка і поширитися на лімфатичні вузли та інші органи.

Більшість пухлин шлунка – це аденокарцинома. Інші гістологічні типи раку шлунка включають лімфому, лейоміосаркому, нейроендокринні пухлини і плоскоклітинну карциному, GIST (гастро-інтестинальні пухлини), але вони зустрічаються рідко.

Симптоми раку шлунка

До найпоширеніших симптомів раку шлунка належать:

• утруднене ковтання (дисфагія), біль або печіння під час ковтання
• незрозуміла втрата ваги
• біль у животі
• нетравлення шлунка (диспепсія)
• швидке насичення після їжі в невеликих кількостях
• нудота, аж до блювоти
• тривала втрата апетиту
• чорний кал
• постійна і прогресуюча втома через низький рівень еритроцитів (анемія)
• відраза до м’ясної їжі

Відсутність апетиту та швидке насичення після їжі у невеликих кількостях.

Відсутність апетиту та швидке насичення після їжі у невеликих кількостях

Основні діагностичні критерії раку шлунка

• Біль у животі (частий симптом).

Як правило, біль локалізований в епігастрії або має неясний характер на ранніх стадіях захворювання.

• Втрата ваги (часте явище).

Втрата ваги є одним із найпоширеніших симптомів у пацієнтів із раком шлунка.

• Лімфаденопатія (нечастий симптом).

Лівий надключичний вузол (вузол Вірхова)

На фото: Збільшення лівого надключичного вузла (вузол Вірхова)

На фото: Збільшення лівого надключичного вузла у пацієнтки із раком шлунка (вузол Вірхова). Вузол видно візуально і пальпується

Періумбілікальний вузол (вузол сестри Марії Джозеф)

Вузол сестри Марії Джозеф є глибоким підшкірним утворенням у ділянці пупка і є метастазами внутрішньочеревного раку, зазвичай яєчникового, шлункового, підшлункового або колоректального походження.

Цей термін рідко використовують на європейському континенті і частіше використовують у Північній Америці. Сестра Марія Джозеф була першою, хто звернув увагу на наявність параабдомінального вузла, який часто був єдиною ознакою злоякісного внутрішньочеревного раку. Це відкриття було зафіксовано Вільямом Мейо.

Вузол сестри Марії Джозеф, джерело, https://www.thelancet.com/

Вузол сестри Марії Джозеф, джерело, https://www.thelancet.com/

Ірландський вузол

Ірландський вузол (Irish node) являє собою передній пахвовий вузол, який також може збільшуватися внаслідок метастатичного раку шлунка.

Ірландський вузол (Irish node) у лівій пахвовій западині, джерело https://dermnetnz.org/

Опухоль Крукенберга

На фото – збільшений живіт, внаслідок пухлини Крукенберга

Пухлина Крукенбурга являє собою метастатичне злоякісне новоутворення яєчника, що характеризується багатою на муцин перснеподібною аденокарциномою, яка в більшості випадків виникає переважно в шлунково-кишковому тракті та рідше в інших локалізаціях. Часто ці пухлини бувають двосторонніми (понад 80 %), з огляду на їхній метастатичний характер

Полиця Блюмера (Blumer’s Shelf)

Даний симптом вказує на поширення метастатичної пухлини в прямокишково-матковому або Дугласовому просторі, що визначається під час пальцевого ректального або вагінального дослідження.

Симптом “полиці Блюмера” при ректальному дослідженні

Синдром Труссо

Ознака злоякісного новоутворення Труссо або синдром Труссо – це медична ознака, яка включає епізоди запалення судин через тромб (тромбофлебіт), які повторюються або з’являються в різних місцях з плином часу (мігруючий тромбофлебіт або мігруючий тромбофлебіт).

Синдром Труссо, джерело https://dermnetnz.org/

Синдром Лазера-Треля (Leser-Trelat)

Паранеопластичний дерматологічний синдром, який проявляється раптовою появою множинних себорейних кератом (в основному, в ділянці спини і живота) і збільшенням їх числа і розмірів протягом невеликого проміжку часу (тижні, місяці).

Синдром Лазера-Треля, джерело https://dermnetnz.org/

Долонний акантоз

Долонний акантоз – захворювання, що проявляється потовщенням долонь (іноді підошов) з посиленням, перебільшенням шкірного малюнка, що надає їм “вельветової” поверхні. Це рідкісне шкірне захворювання, що вражає долоні та підошви ніг; для нього характерна потовщена шкіра, що нагадує слизову оболонку шлунка деяких тварин.

Приблизно 90% випадків долонного акантозу пов’язані зі злоякісними новоутвореннями внутрішніх органів. Зміни шкіри можуть передувати діагностиці злоякісного новоутворення або розвиватися під час нього

Долонний акантоз, джерело https://dermnetnz.org/

Види раку шлунка

Тип раку шлунка залежить від того, в якому типі клітин він почався. Найпоширеніший тип раку шлунка називається аденокарциномою.

Ступінь раку шлунка означає, наскільки атипово виглядають клітини слизової шлунка під мікроскопом.

Знання типу і ступеня допомагає лікарю вирішити, яке лікування необхідне.

Аденокарцинома

Аденокарцинома – це пухлина, яка розвивається в клітинах залоз, які виробляють слиз і шлунковий сік. Це найпоширеніший тип раку шлунка.

Пластичний лініт

Пластичний лініт – рідкісний різновид аденокарциноми. Він поширюється на м’язи стінки шлунка. Це потовщує стінки шлунка і впливає на травлення.

Плоскоклітинний рак

Ці види раку розвиваються в плоскоклітинних клітинах, що покривають слизову оболонку шлунка.

Неходжкінська лімфома

Неходжкінська лімфома – це рак лімфатичної системи. Лікування відрізняється від інших видів раку шлунка.

Гастроінтестинальна стромальна пухлина (GIST)

Це рідкісний тип пухлини, що виявляється в травній системі, найчастіше в стінці шлунка. Детальніше про симптоми та лікування GIST

Нейроендокринні пухлини

Нейроендокринні пухлини шлунка (НЕО) – рідкісні пухлини шлунка. Вони розвиваються в нейроендокринних клітинах шлунка.

Ступені раку шлунка

Ступінь означає, наскільки атипово виглядають клітини шлунка під мікроскопом. Знання ступеня дає лікареві уявлення про те, як може поводитися рак і яке лікування необхідне.

Ступені атипії ракових клітин бувають від 1 до 3:

• 1 ступінь – виглядає як нормальні клітини шлунка
• 2 ступінь – виражена атиповість клітин
• 3 ступінь – високий ступінь атипії клітин, клітини не схожі на нормальні клітини

Диференціація клітин

У міру того, як нормальні клітини ростуть і дозрівають, вони стають спеціалізованими для своєї ролі в організмі. Це називається диференціюванням клітин. Ракові клітини недостатньо диференційовані.

Залежно від ступеня диференціювання може бути:

• високо диференційований рак
• помірно диференційований рак
• погано диференційований рак
• недиференційований рак

Епідеміологія

Рак шлунка займає п’яте місце за поширеністю серед інших типів раку у світі. Серед чоловічого населення він зайняв четверту позицію, а серед жіночого — сьому. Щорічно у світі діагностується понад 1 мільйон нових випадків раку шлунка.

На 2022 рік Азія має найвищі показники захворюваності та смертності на рак шлунка. Високі показники також спостерігаються в Латинській Америці, Східній Європі, тоді як у Північній Америці та Західній Європі захворюваність є нижчою. Серед усіх країн частота раку шлунка значно варіюється. Це пов’язано з різницею в питаннях проведення скринінгових досліджень, рівня медицини, поінформованості людей та наявності в організмі H.Pylori.

Рак шлунка належить до однієї з головних проблем світової охорони здоров’я. Крім високого рівня захворюваності, він має дуже агресивний перебіг. Чоловіки хворіють на рак шлунка приблизно вдвічі частіше, ніж жінки. Це співвідношення може бути пов’язане з відмінностями в стилі життя, курінні та споживанні алкоголю.

Захворюваність на рак шлунка зростає з віком. Пік приходиться на 60–70 років. У молодому віці рак шлунка трапляється рідко.

Факторами ризику розвитку рака шлунка є:

• Хелікобактер пілорі (H. pylori — головна причина раку шлунка) — мікроорганізм, що спричиняє хронічне запалення слизової оболонки шлунка;
• зловживання НПЗП — неконтрольоване приймання нестероїдних протизапальних препаратів пероральним шляхом;
• дієта — значне споживання солоних, копчених продуктів і продуктів, багатих на нітрати та низьке споживання свіжих фруктів та овочів;
• куріння та алкоголь у великих кількостях;
• виразка та хронічний гастрит в анамнезі;
• спадкова схильність до раку.

Але за останнє десятиліття спостерігається загальне зниження захворюваності на рак шлунка, особливо в розвинених країнах. Це пов’язано з покращенням гігієнічних умов, зниженням інфікування H. pylori та змінами в харчових звичках.

Причини раку шлунка

Імовірність захворіти на рак шлунка збільшується з віком і найчастіше трапляється у людей віком 50 років і старше.

Рак шлунка частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок.

Факторами ризику раку шлунка є:

• Зараження бактеріями Helicobacter pylori
• Дієта з високим вмістом солоної та копченої їжі
• Дієта з низьким вмістом фруктів та овочів
• Вживання алкоголю
• Куріння
• Зараження вірусом Епштейна-Барр
• Вік старший за 50 років
• Наявність родичів хворих на рак шлунка
• Наявність хронічного гіпоацидного гастриту (тривале запалення шлунка)
• Перніціозна анемія (аутоімунне захворювання)
• виразкова хвороба шлунка

Стадії раку шлунка

Стадіювання – це процес з’ясування, скільки ракових клітин знаходиться в організмі людини і де вони розташовані. Саме так онколог визначає стадію раку в людини.

Навіщо потрібне стадіювання раку?

Для більшості видів раку лікарям необхідно знати, скільки і де знаходиться рак (серед іншого), щоб допомогти визначити найкращі варіанти лікування.

Стадія раку також може бути використана для прогнозування його ймовірного перебігу, а також ймовірності того, що лікування буде успішним. Хоча ситуація у кожної людини індивідуальна, рак одного і того ж типу і стадії, як правило, має схожі перспективи.

Існують різні описи стадій для різних типів раку. У цьому розділі розглядається визначення стадії аденокарциноми, найпоширенішого типу раку шлунка.

Метастазування рака шлунку

Метастатичний рак шлунка говорить про розвиток пізніх стадій. Це говорить про те, що атипові клітини цієї пухлини якимось чином потрапили в інші органи. Вони можуть розташовуватися поряд зі шлунком або бути віддаленими. Розрізняють три основні варіанти метастазування раку шлунка: імплантаційне, лімфогенне та гематогенне.

Багато в чому метастазування залежить від типу пухлини. Наприклад, рак, розташований у кардії, найчастіше поширюється на легені, нервову систему та кістки. Персневидноклітинний рак здебільшого метастазує в очеревину, кістки та яєчники, рідше — у легені та печінку. А аденокарцинома схильна до раннього метастазування в регіонарні лімфатичні вузли та печінку. Дифузна форма має високу агресивність і може швидко поширюватися через перитонеальні покриви (імплантаційне метастазування). Плоскоклітинний рак має тенденцію метастазувати в сусідні органи, такі як стравохід і підшлункова залоза, а також у легені.

Кожен із механізмів метастазування має свої особливості.

Імплантаційне метастазування

Імплантаційне метастазування раку шлунка відбувається, коли ракові клітини відриваються від первинної пухлини й осідають на поверхні або серозних оболонках органу. Цей тип метастазування характерний для пухлин, що розташовані в різних порожнинах тіла.

Особливістю імплантаційного метастазування є те, що пухлинні клітини можуть поширюватися на серозні оболонки органів черевної порожнини, зокрема на очеревину. Це може призводити до виникнення асциту (накопичення рідини в черевній порожнині). А в жінок може розвиватися синдром Крукенберга — ураження яєчників.

Лімфогенне метастазування

Лімфогенне метастазування відбувається через лімфатичну систему. Ракові клітини проникають у лімфатичні судини й поширюються через лімфу до лімфатичних вузлів і далі організмом.

Найчастіше розповсюдження відбувається в регіонарні лімфатичні вузли, такі як парагастральні або перигастральні вузли. Метастазування може продовжуватися в більш дистальні лімфатичні вузли, включаючи парааортальні. Вузли Вірхова — це специфічний лімфатичний вузол, що розташовується над лівою ключицею. У деяких випадках він також може бути уражений метастазами раку шлунка.

Гематогенне метастазування

Гематогенне метастазування відбувається через кровоносну систему, коли ракові клітини потрапляють у кровотік і поширюються до віддалених органів. Основними органами, у які метастазують ракові клітини через кровоносну систему, є печінка (здебільшого), легені, кістки та головний мозок.

З раком шлунку асоціюється утворення множинних метастазів у печінці, а також утворення вузлів у легенях.

Метастатичний рак шлунка

Метастатичний рак шлунка – це стадія раку, коли злоякісні клітини поширилися з шлунка на інші органи. Це складна ситуація, але важливо пам’ятати, що навіть на цій стадії існують методи лікування, які можуть покращити якість життя та продовжити його.

Як відбувається метастазування?

Ракові клітини можуть відриватися від первинної пухлини в шлунку та потрапляти в лімфатичну систему або кровотік. Звідти вони можуть поширюватися на інші органи, такі як:

• печінка
• легені
• кістки
• головний мозок
• очеревину (оболонку, що вистилає черевну порожнину)

Симптоми метастатичного раку шлунка

Симптоми можуть варіюватися в залежності від локалізації метастазів. Деякі з найпоширеніших симптомів:

• біль у животі
• нудота та блювота
• втрата апетиту та ваги
• слабкість та втома
• жовтяниця (пожовтіння шкіри та склер)
• асцит (скупчення рідини в черевній порожнині)
• задишка (при метастазах у легені)
• біль у кістках (при метастазах у кістки)
• неврологічні симптоми (при метастазах у головний мозок)

Система стадіювання TNM

Одним з інструментів, який лікарі використовують для опису стадії, є система TNM.

• Пухлина (T): Наскільки глибоко первинна пухлина поширилася в стінку шлунка?
• Вузол (N): чи поширилася пухлина на лімфатичні вузли? Якщо так, то де і скільки?
• Метастази (М): Чи поширився рак на інші частини тіла?

Результати об’єднуються, щоб визначити стадію раку для кожного пацієнта.

Стадії раку шлунка

Рецидивний рак

Рецидивний рак – це рак, який повернувся після лікування. Це може бути локальний рецидив, що означає, що він повернувся в те місце, де він почався. Або це можуть бути віддалені метастази, що означає, що вони повернулися в іншу частину тіла.

Японська система стадіювання раку шлунка

Рак шлунка набагато частіше зустрічається в Японії та інших частинах Азії, Східної Європи та Південної Америки.

В Японії є інший метод визначення стадії раку шлунка. У цій системі враховуються як кількість лімфатичних вузлів, так і їхнє розташування навколо шлунка. Це відрізняється від системи стадіювання TNM, яка враховує кількість лімфатичних вузлів, але не їх розташування навколо шлунка.

• D0: лімфатичні вузли не видаляли.
• D1: видалено найближчі до шлунка лімфатичні вузли.
• D2: лімфатичні вузли з ширшої області були видалені.

Японська система стадування раку шлунка

Обстеження та аналізи для визначення стадії раку

Для визначення стадії раку можна використовувати різні види обстежень і тестів.

• Залежно від того, де знаходиться рак, фізикальне обстеження може дати деяке уявлення про ступінь поширеності раку.
• Візуалізаційні дослідження, такі як рентген, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, ультразвукове дослідження і ПЕТ-сканування, також можуть дати інформацію про те, скільки і де знаходиться рак в організмі.
• Ендоскопічні дослідження також використовуються для діагностики раку.
• Біопсія часто необхідна для підтвердження діагнозу раку. Під час біопсії лікар видаляє пухлину або шматочки пухлини для вивчення в лабораторії. Деякі біопсії робляться під час операції. Але біопсію також можна проводити за допомогою тонкої порожнистої голки або ендоскопа.
• Лабораторні аналізи ракових клітин (з біопсії або хірургічного втручання) і аналізи крові також можуть використовуватися для визначення стадії деяких видів раку.

Ускладнення при раку шлунка

Рак шлунка, якщо його виявити на ранній стадії та правильно і своєчасно лікувати, збільшує шанси на одужання, вилікування і продовження життя пацієнта.

Однак у більшості пацієнтів хвороба діагностується на пізній стадії, і є навіть пацієнти, госпіталізовані з ускладненнями раку шлунка до встановлення діагнозу.

Рак шлунка небезпечний для людей через ускладнення, які він викликає. До поширених ускладнень раку шлунка належать:

Пілоричний стеноз

Пілоричний стеноз – це стан, за якого ускладнена евакуація їжі зі шлунка в дванадцятипалу кишку. Пілоричний стеноз або пілорична обструкція – це екстрена хірургічна ситуація, яка, якщо не лікувати її вчасно, може призвести до зневоднення, електролітних порушень і порушень кислотно-основного стану організму.

Шлунково-кишкова кровотеча.

Шлунково-кишкова кровотеча – це ускладнення раку шлунка, яке може виникнути на будь-якій ділянці пухлини шлунка. Шлунково-кишкова кровотеча може прогресувати від легкого рівня до важкого рівня – масивної кровотечі, що загрожує життю пацієнта.

У пацієнтів із раком шлунка, які страждають на рецидивні кровотечі, часто спостерігається хронічна анемія. Механізм тяжкої шлунково-кишкової кровотечі часто пов’язаний з інвазією раку шлунка та пошкодженням і руйнуванням кровоносних судин, що спричиняло в пацієнтів сильну блювоту свіжою кров’ю або дефекацію чорним випорожненням.

Блювота “кавової гущі”, як симптом шлунково-кишкової кровотечі

Перфорація шлунка, що викликає перитоніт.

Перфорація стінки шлунка часто виникає на тлі виразкового раку або на тлі ракової тканини, що руйнується. Перфорація шлунка – це невідкладний хірургічний стан, який може спричинити перитоніт і загрожувати життю пацієнта.

Іноді відбувається перфорація шлунка, але шлунок при цьому прикріплюється до навколишніх органів, таких як печінка, підшлункова залоза або товста кишка, тому клінічно у пацієнта немає симптомів перфорації шлунка.

Метастазування.

Прогресуючий рак шлунка може поширюватися по лімфатичних судинах, кровоносних судинах і метастазувати в прилеглі лімфатичні вузли або віддалено в інші органи тіла. У таких пацієнтів лікування раку стає складнішим, а прогноз – поганішим.

Рак шлунка у жінок може метастазувати в один або обидва яєчники (пухлина Крукенберга).

Рак шлунка може поширюватися кровотоком, спричиняючи метастази в печінці, легенях і кістках.

Асцит (перитонеальний випіт).

Загальним проявом раку шлунка з перитонеальними метастазами є перитонеальний випіт (асцит) від малої до великої кількості, у пацієнтів іноді спостерігається здуття живота, утруднене дихання.

Асцит у пацієнта з онкологічним захворюванням

Стадії та показники виживання

П’ятирічна виживаність при раку шлунка становить:

• Загальне виживання – 32 відсотки.
• Пухлина не поширилася за межі шлунка – 70 відсотків.
• Пухлини поширилися на прилеглі лімфатичні вузли або структури за межами шлунка (регіонарні) – 32 відсотки.
• Пухлини поширилися на віддалені органи і частини тіла – 6 відсотків.

Для багатьох видів раку прогноз часто виражається у вигляді показника виживаності. Це відсоток людей із певним типом і стадією раку, які залишаються живими через певний час (зазвичай через 5 років) після постановки діагнозу.

Наприклад, якщо показник 5-річної виживаності для певного типу і стадії раку становить 80%, це означає, що 80 зі 100 людей з даним типом і стадією раку будуть живі через 5 років.

Показники виживаності не можуть точно сказати, що станеться з кожною конкретною людиною, оскільки на прогноз можуть впливати і багато інших чинників

Показники виживання майже завжди ґрунтуються на стадії раку на момент постановки діагнозу.

Лікування раку шлунка

Основні методи лікування раку шлунка:

• оперативне лікування
• хіміотерапія
• таргетні або імунотерапевтичні протиракові препарати
• променева терапія

Залежно від стадії раку можливе поєднання одного або декількох методів лікування.

Оперативне лікування

Під час оперативного або хірургічного методу лікування видаляється:

• рак слизової оболонки шлунка (ендоскопічна резекція слизової оболонки або ендоскопічна підслизова дисекція)
• весь або частину шлунка (часткова або тотальна гастректомія)

Гастректомія є серйозною операцією. Смертність залишається на рівні 2-5%, а якість життя залишається низькою протягом 6 місяців після операції.

До специфічних ускладнень належать:

• неспроможність анастомозу (5-10%)
• демпінг-синдром
• дефіцит вітаміну В12 (пацієнтам необхідні ін’єкції вітаміну В12 протягом 3 місяців).

Хіміотерапія

Хіміотерапія використовує протиракові (цитотоксичні) препарати для знищення ракових клітин. Хіміотерапію можуть призначати до і після операції. Також хіміотерапія можлива як основне лікування, якщо рак поширився і оперативне лікування не показане.

Хіміотерапія при поширеному раку може полегшити симптоми захворювання. Вона також може контролювати рак і на якийсь час поліпшити якість життя.

Променева терапія

Променева терапія використовує промені високої енергії для знищення ракових клітин.

Променеву терапію можуть призначати в поєднанні з хіміотерапією (хіміопроменевою терапією). Або променева терапія призначається для контролю симптомів поширеного раку.

Таргетні та імунотерапевтичні препарати за раку шлунка

Таргетні ліки від раку впливають на рецептори факторів росту пухлинних клітин. Інші ліки допомагають імунній системі атакувати рак і цей метод називається імунотерапією.

Часто ці препарати можуть бути частиною лікування раку шлунка на пізніх стадіях.

Види таргетних та імунотерапевтичних препаратів при раку шлунка

Трастузумаб (Герцептин)

Трастузумаб має торгову марку Герцептин. Це тип таргетного препарату, що називається моноклональним антитілом. Моноклональні антитіла приєднуються до білків на ракових клітинах або всередині них.

Рецептор 2 епідермального фактора росту людини (HER2) являє собою білок, який змушує клітини рости і ділитися. Деякі види раку мають велику кількість білка HER2 і називаються HER2-позитивним раком.

Трастузумаб працює, блокуючи HER2 у ракових клітинах. Це і зупиняє їхній ріст, і вбиває їх. Трастузумаб працює тільки в тому разі, якщо діагностований рак шлунка є HER2-позитивним.

Схема дії Трастузумабу

Ніволумаб (Опдіво)

Ніволумаб – працює, блокуючи білок PD-L1. Цей білок заважає імунній системі працювати належним чином і атакувати ракові клітини. Ніволумаб допомагає імунній системі знаходити і вбивати ракові клітини.

Обічно ніволумаб призначається при поширеному раку шлунка, якщо:

• не було іншого лікування раку на пізніх стадіях
• рак шлунка має велику кількість білка PD-L1
• рак шлунка HER2-негативний

Рамуцирумаб

Рамуцирумаб – ще один тип моноклональних антитіл. Він націлений на інший білок – рецептор фактора росту ендотелію судин 2 (VEGFR2). Цей препарат працює, блокуючи білок, тому рак не може розвинути кровоносні судини, необхідні для його росту.

Деякі дослідження показали, що рамуцирумаб корисний для людей із запущеним раком шлунка, коли інші методи лікування не спрацювали. Наразі він зазвичай недоступний у Великій Британії.

Фізичні, емоційні та соціальні наслідки раку

Больовий синдром при раку шлунка

Біль при раку шлунка – один з найпоширеніших та найтяжчих симптомів, який значно погіршує якість життя пацієнтів.

Характер болю:

• На ранніх стадіях: біль може бути нечітким, ниючим, періодичним, часто нагадує дискомфорт при гастриті. Локалізується в епігастральній ділянці (верхня частина живота).
• На пізніх стадіях: біль стає інтенсивнішим, постійним, пекучим, розпираючим, може віддавати в спину, поперек, грудну клітку.

 Причини болю:

• Ріст пухлини: пухлина розтягує стінки шлунка, тисне на нервові закінчення, що викликає біль.
• Проростання пухлини: пухлина може проростати в сусідні органи (підшлункову залозу, печінку, кишечник), що також викликає біль.
• Метастази: метастази в кістки, печінку, інші органи можуть супроводжуватися болем.
• Ускладнення: виразки, кровотечі, перфорація шлунка викликають гострий, інтенсивний біль.

Як полегшити біль?

Лікування болю при раку шлунка залежить від його причини та інтенсивності.

• Медикаментозне лікування:
  • Ненаркотичні анальгетики: (парацетамол, ібупрофен) для легкого та помірного болю.
  • Наркотичні анальгетики: (морфін, трамадол) для сильного болю.
  • Ад’ювантні препарати: (антидепресанти, протисудомні) для посилення дії анальгетиків та лікування невропатичного болю.

Втрата ваги при раку шлунка

Рак шлунка та його лікування можуть спричинити проблеми зі щоденним прийомом їжі. Важливо вживати достатню кількість калорій і білка, щоб підтримувати свою вагу і силу.

Демпінг-синдром

Після операції з приводу раку шлунка існує ризик того, що їжа занадто швидко просувається в тонку кишку. Це спричиняє групу симптомів, званих демпінг-синдромом.

Симптоми при демпінгу-синдромі

Синдром демпінгу одразу після їжі виникає через те, що в тонкому кишечнику всмоктується велика кількість води, щоб допомогти розщепити їжу. Це може спричинити раптове падіння артеріального тиску та викликати слабкість і запаморочення.

Демпінг-синдром, який виникає через деякий час після вживання їжі, і пов’язаний із раптовим підвищенням рівня цукру в крові. Їжа проходить у тонку кишку, і кишечник поглинає цукор. Організм виробляє приплив гормону інсуліну. Інсулін знижує рівень цукру в крові і виникають симптоми гіпоглеїкемії.

Інші симптоми демпінг-синдрому включають:

• нудота
• діарея
• спазми в животі
• здуття живота
• прискорене серцебиття

Поради щодо зменшення демпінг-синдрому

• Їжте повільно та відпочивайте після їжі.
• Зменшіть кількість солодкої їжі, яку ви їсте.
• Збільште вміст жиру в їжі, щоб замінити калорії з солодких продуктів.
• Додайте у свій раціон більше клітковини.
• Їжте меншими порціями більш регулярно (якщо це можливо).
• Уникайте супу і дуже рідкої їжі.

Діарея при раку шлунка

Після часткової або повної резекції шлунка, їжа швидше проходить через травну систему. Це може спричинити діарею.

Операція з видалення пухлини та лімфатичних вузлів зачіпає також блукаючий нерв. Під час операції хірург перетинає блукаючий нерв, щоб видалити пухлину і лімфатичні вузли. Цей нерв контролює:

• рух їжі через кишечник
• вироблення травних соків

Діарея трапляється час від часу і може тривати близько доби, іноді довше. Можуть бути водянисті випорожнення кілька разів на день протягом кількох днів на тиждень.

У деяких людей це спричиняє раптові та термінові напади діареї. Це може бути важко лікувати. Іноді може допомогти прийом протидіарейних препаратів рано вранці.

Стеаторея при раку шлунка

При стеатореї випорожнення виглядають блідими або мають неприємний запах. Це відбувається через неперетравлений жир. Стан купірується щоденним прийомом травних ферментів, щоб допомогти перетравити жир.

Нудота і блювота вранці

Може бути блювота вранці, якщо була операція з видалення частини шлунка (часткова гастректомія). Жовч і травні соки можуть накопичуватися протягом ночі в тонкій кишці

Можуть допомогти ліки, що допомагають шлунку спорожнятися, такі як домперидон або метоклопрамід.

Причини смерті при раку шлунка – добавить сюда

При раку шлунка смерть найчастіше настає внаслідок таких причин:

• Поширення пухлини: ракові клітини проростають в сусідні органи (підшлункову залозу, печінку, кишечник) або поширюються по всьому організму через лімфатичну систему та кров, утворюючи метастази. Це порушує роботу життєво важливих органів.
• Ускладнення: рак шлунка може викликати кровотечі, непрохідність шлунку, перфорацію (утворення отвору) стінки шлунка, що призводить до перитоніту (запалення очеревини).
• Виснаження організму: рак шлунка часто супроводжується втратою апетиту, нудотою, блюванням, що призводить до виснаження організму, зниження імунітету та розвитку інфекцій.
• Побічні ефекти лікування: хіміотерапія та променева терапія можуть мати серйозні побічні ефекти, які послаблюють організм та сприяють розвитку ускладнень.

Найчастіші причини смерті при метастатичному раку шлунка:

• Печінкова недостатність: метастази в печінку порушують її функцію, що може призвести до печінкової недостатності.
• Легенева недостатність: метастази в легені ускладнюють дихання та можуть призвести до легеневої недостатності.
• Кахексія: крайній ступінь виснаження організму, що характеризується втратою ваги, м’язової маси та зниженням функцій органів.
• Кровотечі: з пухлини в шлунку або з метастазів.
• Інфекції: внаслідок зниження імунітету.

Профілактика раку шлунка

Можливо знизити ризик розвитку раку шлунка, виконуючи такі дії:

• Обмежити кількість алкоголю
• Не курити
• Уникати вживання копчених і маринованих продуктів, а також солоного м’яса та риби.
• Більше вживати свіжі фрукти й овочі та багато цільнозернових продуктів, таких як цільнозерновий хліб, крупи, макарони та рис.
• Підтримуйте здорову вагу тіла.

Рак шлунка та ліки

Аспірин та інші нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як ібупрофен, можуть знизити ризик розвитку деяких видів раку шлунка.

Однак вони можуть спричиняти шлунково-кишкові кровотечі. Багато лікарів розглядають аспірин або НПЗП як додаткову перевагу в запобіганні раку, якщо приймати їх для лікування інших захворювань, таких як артрит. Але вони не рекомендуються до прийому тільки для зниження ризику розвитку раку шлунка.

Скринінг раку шлунка.

Скринінг призначений для проведення дослідження в широкій групі людей (або популяції в цілому), які мають підвищений ризик виникнення пухлини.

Скринінг – це застосування відносно простих, недорогих досліджень, які легко переносяться, для виявлення осіб із прихованим раком або з особливо високим ризиком його розвитку, яким потім потрібне складніше обстеження з метою підтвердження діагнозу.

У більшості країн не практикується скринінг населення на виявлення раку шлунка через відсутність простих і дешевих методів обстеження та специфічних маркерів.

В Японії, де рак шлунка продовжує очолювати список злоякісних новоутворень, що є причиною смерті населення, розроблено 2 методи скринінгу, а саме:

• Особам, старшим за 50 років, проводять гастроскопію з подальшим наглядом за тими, у кого знайдено шлункову патологію.
• Особам із підвищеним ризиком раку шлунка проводиться двоконтрастна рентгенографія шлунка.

Для проведення подібних досліджень у Японії є понад дві тисячі флюорографічних установок для дослідження шлунка, з яких близько 1 тисячі мобільних.

Слід ще раз підкреслити, що єдиним критерієм ефективності скринінгових програм є зниження смертності від цього захворювання, а не виявлення більшої кількості цієї патології (.

Джерела

1. Stomach cancer, https://www.cancer.org.au/cancer-information/types-of-cancer/stomach-cancer
2. What Is Stomach Cancer? https://www.cancer.org/cancer/types/stomach-cancer/about/what-is-stomach-cancer.html
3. What is stomach cancer? https://www.nhs.uk/conditions/stomach-cancer/
4. Stomach cancer, https://www.nhsinform.scot/illnesses-and-conditions/cancer/cancer-types-in-adults/stomach-cancer
5. Stomach Cancer, https://www.webmd.com/cancer/stomach-gastric-cancer
6. Stomach cancer statistics, https://www.wcrf.org/cancer-trends/stomach-cancer-statistics/
7. Metastatic spread in patients with gastric cancer https://www.oncotarget.com/article/10740/text/

Читайте також