Рак печінки: сучасні методи лікування та підходи до терапії

Згідно зі статистикою, рак печінки займає 6-е місце серед найпоширеніших онкологічних захворювань у світі і входить до провідних причин смертності від раку. Це пов’язано з тим, що захворювання нерідко розвивається безсимптомно і часто виявляється на пізніх стадіях, коли можливості радикального лікування обмежені. Ось чому дуже важливо знати, які перші ознаки раку печінки та уважно стежити за самопочуттям та станом свого здоров’я. На щастя, навіть при такому діагнозі можна досягти ремісії, застосовуючи сучасні ефективні методи лікування.

Симптоматика захворювання

Про те, як проявляється рак печінки, розкажуть наступні симптоми:

• постійна слабкість та швидка стомлюваність;
• зниження чи повна втрата апетиту;
• незрозуміла втрата маси тіла;
• почуття тяжкості у правому підребер’ї;
• біль або дискомфорт у печінці;
• нудота та періодичне блювання;
• здуття живота;
• збільшення розмірів печінки;
• пожовтіння шкіри та білків очей (жовтяниця);
• підвищення температури тіла без очевидної причини;
• свербіж шкіри;
• скупчення рідини в черевній порожнині (асцит).

При появі однієї або кількох із перелічених ознак важливо якнайшвидше звернутися до лікаря, оскільки своєчасна діагностика раку печінки на ранній стадії значно підвищує ефективність лікування.

Як діагностують рак печінки

При підозрі на онкологічне захворювання лікар призначає комплексне обстеження, яке дозволяє визначити наявність пухлини, її розміри та ступінь поширення.

Для діагностики раку печінки можуть застосовуватись такі методи:

• ультразвукове дослідження органів черевної порожнини;
• комп’ютерна томографія;
• магнітно-резонансна томографія;
• аналізи крові, включаючи визначення рівня альфа-фетопротеїну (AFP);
• біопсія печінки з наступним гістологічним дослідженням;
• ПЕТ-КТ та інші додаткові методи показання.

Комплексна діагностика дозволяє лікарю поставити точний діагноз та підібрати найбільш ефективну тактику лікування для кожного пацієнта.

Методи лікування раку печінки

Тактика лікування підбирається індивідуально та залежить від розмірів пухлини, стадії захворювання, наявності метастазів та загального стану пацієнта.

• Оперативне лікування раку печінки. Залежно від стадії хвороби онкохірурги можуть проводити як повноцінні операції, так і точкові процедури, що щадять. Якщо пухлина невелика, лікарі роблять резекцію – видаляють лише уражену частину печінки. Це безпечно для організму, адже печінка вміє сама відновлюватись і згодом зростає до колишніх розмірів. Коли велику операцію не можна робити, використовують малоінвазивні методи без великих розрізів. 
• Таргентне лікування раку печінки. Таргетні препарати впливають на певні молекули та механізми, які відповідають за зростання та розвиток пухлини. Завдяки такій вибірковій дії вдається уповільнити прогресування захворювання та знизити ризик ураження здорових тканин. Часто таргетна терапія застосовується у складі комплексного лікування та може поєднуватись з іншими методами боротьби з онкологічним процесом.
• Імунотерапія при раку печінки. Її дію спрямовано активацію власних захисних механізмів організму боротьби з пухлинними клітинами. На відміну від традиційної хіміотерапії, такі препарати допомагають імунній системі ефективніше розпізнавати та знищувати рак.
• Фітотерапія при раку печінки. Багато пацієнтів цікавляться можливістю застосування лікарських рослин у період лікування чи відновлення. Однак важливо розуміти, що фітотерапія не може замінити хірургічне втручання, таргетну терапію, імунотерапію чи інші методи доказової медицини. Деякі рослинні засоби можуть використовуватися як додаткова підтримка організму, допомагаючи поліпшити апетит, загальне самопочуття та якість життя. При цьому застосовувати будь-які трав’яні препарати слід тільки після консультації з лікарем, оскільки окремі рослини здатні негативно впливати на функцію печінки або взаємодіяти з протипухлинними ліками.

Як харчуватись при раку печінки?

Правильне харчування є важливою частиною комплексного лікування та відновлення. Дієта при раку печінки має знижувати навантаження на орган та забезпечувати організм необхідними поживними речовинами. Пацієнтам рекомендується вживати більше овочів, фруктів, нежирних сортів м’яса та риби, а також дотримуватися дрібного харчування невеликими порціями. При цьому бажано обмежити жирну, смажену та надто гостру їжу, відмовитися від алкоголю та продуктів з високим вмістом консервантів. Конкретні рекомендації щодо харчування повинні підбиратися лікарем з урахуванням стану пацієнта та особливостей перебігу захворювання.

Читайте також