Головна / Рак простати: як проявляється, діагностується і лікується?

Рак простати: як проявляється, діагностується і лікується?

Дата зміни: 31 Липня 2024

Зміст

Рак простати – це злоякісна пухлина, яка розростається з клітин передміхурової залози. Це найбільш поширене онкологічне захворювання серед чоловіків.

Причини раку простати точно не встановлені, але відомо, які фактори сприяють розвитку злоякісного новоутворення. До них відноситься наступне:

аденома простати, простатит та інші захворювання передміхурової залози;
нерегулярне статеве життя;
шкідливі звички і неправильне харчування;
збої гормонального фону;
інфекції, що передаються статевим шляхом;
ослаблений імунітет та ін.

До факторів ризику відноситься спадковість і вік після 50 років.

Поставити запитання онкологу або записатися на прийом

Запитати в онколога Viber Запитати в онколога Facebook Запитати в онколога Telegram

Основні симптоми

На ранніх стадіях пухлина може розвиватися безсимптомно. У міру прогресування захворювання і збільшення новоутворення в розмірах чоловіка починають турбувати перші симптоми раку простати:

часті позиви в туалет, особливо вночі;
ослаблення струменя сечі;
поява домішок крові в спермі та сечі;
болючість при сечовипусканні;
труднощі з ерекцією.

Якщо не почати лікування, симптоми раку простати будуть посилюватися. Почне турбувати біль в кістках і попереку, з’являться запори, може виникнути затримка сечі та інші ускладнення. Якщо з’явилися ознаки онкології, потрібно відразу звернутися до лікаря та пройти обстеження.

Причини раку передміхурової залози

Причини виникнення раку передміхурової залози остаточно не зрозумілі. Найчастіше він розвивається в чоловіків старше 65 років. Вкрай рідко виявляється в більш ранньому віці (30–50 років).

Ще однією головною причиною розвитку раку простати є спадковий чинник. Якщо в кровного родича, наприклад, батька, дядька чи брата чи сестри діагностовано рак простати, це значно підвищує ризик розвитку патології. Ризик зростає, якщо кілька членів сім’ї мали цей діагноз.

До інших причин розвитку раку простати належать:

наявність у родичок раку молочної залози чи генів BRCA1/BRCA2;
ожиріння (може стати не лише причиною раку передміхурової залози, а і призвести до більш тяжкого перебігу процесу з повторними рецидивами);
малорухливий спосіб життя;
підвищена вироблення тестостерону та/або дигідротестостерону.

Деякі дослідження пов’язують хронічні інфекції та запалення передміхурової залози з підвищеним ризиком розвитку раку.

Як діагностувати рак простати?

При підозрі на злоякісну пухлину проводиться пальцеве ректальне обстеження та аналіз на простатичний специфічний антиген (ПСА). На подальшому етапі діагностики проводиться трансректальне ультразвукове дослідження передміхурової залози. УЗД дозволяє визначити розміри новоутворення, виявити ущільнення та інші патологічні ознаки.

При підвищеному рівні ПСА і наявності пухлини проводиться біопсія. В ході проведення гістологічного дослідження вдається підтвердити злоякісний характер новоутворення. Комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія допомагають виявити метастази в організмі.

Рак простати: стадії

Стадія розвитку раку передміхурової залози відображає розмір та поширення пухлини. Вона обчислюється системою TNM, де T — характеристика пухлини, N — наявність поширення лімфатичні вузли, М — наявність поширення інші органи.

Відповідно до системи рак простати можна поділити на чотири стадії.

1 стадія — T1, N0, M0, ранній або локалізований рак — пухлина розташовується тільки в передміхуровій залозі і не поширюється на сусідні тканини та органи. Зазвичай пухлина на цій стадії настільки мала, що її неможливо виявити під час пальцевого ректального обстеження. Часто рак виявляють випадково під час біопсії, проведеної через підвищений рівень простатспецифічного антигену (PSA) у крові.

2 стадия — T2, N0, M0 — пухлина усе ще обмежується передміхуровою залозою. Але вона стає більшою і може бути виявлена під час пальцевого ректального обстеження або з допомогою візуалізаційних методів. Цю стадію можна розділити на три підстадії:

1. IIA (T2a) — пухлина займає менше половини однієї частки передміхурової залози;
2. IIB (T2b) — пухлина займає більше половини однієї частки;
3. IIС (Т2с) — пухлина займає обидві частки передміхурової залози, але все ще не виходить за її межі.

3 стадія — T3, N0, M0, місцевопоширений рак передміхурової залози — пухлина не обмежується органом і починає рости на сусідні структури:

1. IIIА (T3a) — пухлина поширилася на капсулу, що оточує залозу;
2. IIIВ (T3b) — пухлина поширилася на насіннєві бульбашки, які виробляють рідину для насіннєвої рідини.

4 стадія — метастазуючий рак передміхурової залози — пухлина поширюється тільки на прилеглі лімфатичні вузли (T4, N1, M0), є метастази в локальні органи — сечовий міхур, пряму кишку (будь-яке T, будь-яке N, M1) або формуються віддалені метастази в кістках, легенях або печінці (будь-яке T, будь-яке N, M1).

Особливості лікування

Основу терапії становить хірургічне втручання з видалення простати, але операція може бути протипоказаною для пацієнтів після 65-70 років при наявності важких хронічних захворювань. Щоб попередити рецидив, оперативне лікування часто поєднують з іншими методиками. Застосовують їх і для пацієнтів з протипоказаннями до операції.

Хіміотерапія при раку простати зазвичай використовується на III і IV стадії, коли з’явилися метастази. Вона може складати основу лікування або комбінуватися з хірургічним втручанням. Ефективно застосовується променева терапія, особливо брахітерапія, коли проводиться опромінення простати зсередини. При цій методиці вдається звести до мінімуму вплив радіоактивних променів на здорові тканини.

Оскільки злоякісна пухлина простати гормонозалежна, часто застосовується гормональна терапія. Вона спрямована на зменшення концентрації гормонів, які впливають на ріст новоутворення. Комплексне лікування раку простати також включає імунотерапію.

Прогнози і профілактика

На ранніх стадіях патологіях добре піддається лікуванню, тому 5-річна виживаність перевищує 80-90%. Але головна небезпека раку простати в тому, що спочатку пухлина росте повільно. При запущених стадіях злоякісні клітини відрізняються сильною агресивністю, а тому вони легко вражають печінку, легені, кишечник та інші органи. Лікування раку простати в такому випадку ускладнюється множинними метастазами, а тому прогнози менш втішні.

Профілактика раку простати полягає в дотриманні декількох правил: